Вексельний мораторій: визначення

Вексельний мораторій – це відстрочка на певний час, що надається векселедавцю органами державної влади на законній підставі. Мораторій дозволяє відстрочити настання терміну платежів за векселем, або призупинити дію вексельних санкцій. Як правило, отримання вексельного мораторію можливе тільки після проведення судового розгляду між векселедержателем і векселедавцем.

Отримання вексельного мораторію і його функції

Перший вексельний мораторій в СРСР мав кардинально протилежне значення. Він був проведений відповідно до умов Декрету Народних Комісарів після революції, прогримів в 1917 році. Більшовики прагнули відмовитися від векселів хоча б частково, тому протягом двох місяців зобов’язали векселедержателей і векселедавців здійснити всі необхідні платежі. Таким чином, перший мораторій вимагав не відстрочки, а прискорення платежів. Пізніше, після розпаду Радянського Союзу, поняття набуло сучасне значення.

В даний час термін «Вексельний мораторій» розуміється тільки як законна затримка виконання умов вексельних угод, яка може бути дана за виняткових обставин.

Вексельний мораторій допустимо згідно з відповідними статтями цивільного Кодексу України, саме на них будуть спиратися правозахисники і суд при винесенні заключного рішення. Слід, однак, розуміти, що далеко не завжди мораторій можливо здійснити: деякі векселі містять такі умови отримання грошей, через які переступити просто неможливо. В даному випадку платити за векселем обов’язково доведеться.

Отримання вексельного мораторію для боржника має величезне значення. Векселедавець продовжує використовувати отриману через вексель суму грошей у власних цілях, але при цьому не виплачує грошей векселедержателю. За проміжок часу, в який діє відстрочка, вихідний капітал можна значною мірою збільшити, а потім без проблем розрахуватися з боргами.

Посилання на основну публікацію