Управління необоротними та оборотними активами

Стратегія управління активами організації в світлі її політики в області фінансів формує перенаправлення фінансових потоків, що в підсумку призводить до реалізації всіх заходів, які спрямовані на поліпшення ефективності в їх використанні. Це необхідно не тільки для підвищення вартості активів, а й призводить до загального збільшення успішності бізнесу. Як на великому підприємстві, так і на невеликій фірмі оборотні і необоротні кошти йдуть в одній упряжці.

У зв’язку з цим корпоративна фінансова політика передбачає планування, розробку і впровадження наступних напрямків:

  • необоротні активи;
  • оборотні активи;
  • комплексне управління активами.

Розвивати варто всі напрямки одночасно, так як вони тісно переплетені між собою – оборотні і необоротні активи взаємно доповнюють один одного. Ефективність управління фінансовою системою підприємства залежить від можливості вміло використовувати всі важелі саме разом, а не робити серйозний перекіс в сторону якогось одного з них. Основна мета всіх цих маніпуляцій – збільшення максимальної вартості підприємства на ринку. Ознайомимося з методами і тактикою для розвитку і реалізації раціональних способів в управлінні активами.

Необоротні активи

Основною метою роботи з необоротних активів підприємства є таке управління ними на основі різних обґрунтованих, з економічної точки зору, рішень, щоб їх величина змінювалася в більшу сторону. Структура активів і зовсім перебуває ніби в подвійному обороті – вона покращується для їх збільшення, внаслідок чого і сама вдосконалюється. Тут складно обійтися без серйозного інвестування, яке при розумному використанні вкладень позитивно вплине на динаміку розвитку підприємства. При правильному підході в управлінні структурою і її складом необоротні кошти допоможуть наступним позитивним змінам.

Формування матеріально-технічної бази заводу (або фірми), що дасть можливість випуску якомога більше якісної продукції, яка приверне покупця і забезпечить стабільний інтерес до підприємства, як конкурентоспроможної одиниці.

Визначення величини і напрямки майбутніх вкладень в бізнес на основі аналізу діяльності конкурентів і можливих недоліків в попередньому веденні політики розвитку.

Вкладення коштів у розвиток виробництва, нові технології, технічні процеси, обладнання, логістику, структуру збуту.

Збільшення ціни організації за рахунок нематеріальних цінностей, наприклад, інтелектуальної (патентізація, сертифікація) і, як наслідок, підвищення солідності підприємства і кожної одиниці його продукції. Також варто створити фірмовий впізнаваний бренд: логотип, шрифт найменування, слоган і т. д. У даному напрямку дрібниць бути не повинно, особливо при виході на великі внутрішні, а тим більше на міжнародні ринки. Не варто забувати прислів’я, що зустрічають по одягу.

Кваліфікація працівників, адже друга частина прислів’я, наведеної в попередньому пункті, – «а проводжають по розуму». Тому має сенс перебувати в тренді обох частин народної мудрості, і на відмінному обладнанні повинні працювати класні і високооплачувані фахівці, що дозволить сповна використовувати всі необоротні активи.

Поліпшення фінансової бази, куди входить і сказане вище, – про гідну заробітну плату і соціальний пакет співробітників. Це ще й один з важелів підвищення фінансових показників підприємства, нарівні з оптимізацією всіх процесів, в тому числі і керівних.

Збільшення бази оподаткування, що передбачає наповнення різних бюджетів – від місцевого до державного. У свою чергу, це добре позначається на іміджі підприємства – про нього говорять в позитивних тонах, його впізнають, воно на слуху.

Оборотні активи

Політика управління, так як оборотні кошти є однією з частин корпоративної політики, не тільки в області фінансів, повинна бути вкрай виваженої. Необхідна кількість даних активів вважається одним з головних факторів благополуччя підприємства і дає можливість здійснювати таку діяльність:

Аналіз за попередній період – як використовувалися оборотні кошти на предмет визначення їх динаміки розвитку, швидкості оборотності, рентабельності і якості діяльності джерел наповнення.

Вибір майбутньої політики щодо збільшення оборотних активів – наскільки вона повинна бути агресивною або помірною. Те ж саме відноситься до управління вже існуючими засобами.

Відстеження оптимальної кратності змінних і постійних частин активів, їх рентабельності та необхідної ліквідності.

Прогнозування ризиків для того, щоб мінімізувати втрати в той час, коли оборотні кошти працюють.

Забезпечення безпеки і оптимізація джерел, які фінансують і інвестують в оборотні кошти.

Визначення окремої стратегії для кожного типу оборотних активів як унікального і однаково важливого.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Конкуренція в економіці