Теорія економічної кризи

Кризові явища того чи іншого рівня присутні в економічній і фінансовій життя кожної країни. Чи не минуть вони і розвинені держави, але в цьому випадку кризові явища значно відрізняються від аналогічних коливань, що відбуваються там, де ринкова економіка нестабільна і в ній відсутня чітка система.

1. Зовнішня заборгованість і її можливе зростання провокує державну машину з солідним досвідом мобілізувати резерви і знайти шляхи виходу із ситуації. У цьому аспекті дуже хорошим прикладом можна вважати Швецію, Данію, Норвегію, де свого часу були присутні деякі труднощі з борговими зобов’язаннями. Завдяки зваженому і точному підходу до цього питання сьогодні це держави з якісно новими ринковими відносинами, де капіталізм набув абсолютно новий напрямок – соціальне.

2. Країни з недостатньо розвиненою економікою і ринком при труднощах з виплатами за зовнішніми борговими зобов’язаннями вибирають більш легкий, але небезпечний шлях заморожування обслуговування боргу. Тобто, просто не платити іноземним кредиторам. На перший погляд це здається нехай невеликий, але все ж можливістю знизити рівень витрат, але, на думку міжнародних фінансових експертів і політологів це банальний шлях в нікуди. В кінцевому підсумку погіршення ситуації призводить до дефолту і кризового падіння національної валюти. Тому зовнішня заборгованість вимагає точного і неухильного дотримання взятих договірних зобов’язань, а саме термінів і сум погашення.

Як же з’являються ознаки кризи і чому вплив на них зовнішньої заборгованості? Особливості кризової заборгованості обумовлені тим, що на перший погляд, зовнішній борг обумовлений рухами позичкових масивів капіталу, зарубіжними кредитними коштами, які видаються промислово та економічно розвиненими країнами в допомогу молодим, щойно створилися державам. Фактично причини і їх наслідки набагато серйозніші з глибоким корінням.

Зовнішня заборгованість і її формування охоплює всі аспекти системи взаємовідносин господарського обігу між партнерами, де беруть участь рух і оновлюваність капіталу, оборот товарів і спектр послуг. На цьому тлі теорія впливу зовнішньої заборгованості приймає зовсім інші обриси політико-економічного характеру.

Відсутність виплат за зовнішнім боргом в даній концепції трактується не просто як кризові явища фінансово-кредитного типу у відносинах розвинених країн і молодих держав. Це більш глобальні узагальнюючі прояви кризи всіх сегментів системи господарських відносин у світовому масштабі між партнерами.

На сьогоднішній день борг закордонним кредиторам можна вважати оптимальним інструментом тиску на молоді держави. Що в свою чергу створює діючу систему нерівноправних відносин, при якій демократичний, коректний і прийнятний метод вирішення неможливий, причому навіть в урізаному вигляді. Тому проблема світового рівня щодо погашення взаємної зовнішньої заборгованості потребує докорінної зміни даних відносин. Вкрай потрібна їх корінна перебудова на справедливих демократичних засадах, встановлення нових міжнародних економічних порядків, так як сьогоднішні давно і практично повністю вичерпали себе.

Найбільші світові кредитори, а це Паризький, Лондонський та Токійський клуби як старші партнери можуть допомогти розробити стратегію і тактику створення і розвитку якісно нових відносин, де всі учасники мають однакові права. Наприклад, суми сукупного зовнішнього боргу України ці трьом стовпам світового кредитування на сьогоднішній день складають кілька десятків мільярдів доларів. Але при системному обслуговуванні боргу та проведення договірних траншей, вітчизняний бізнес користується значними привілеями. Особливо це стосується інвестування.

Посилання на основну публікацію