Сутність і особливості НЕПу

Нова політика була досить складною конструкцією. Адже в результаті впливу військового комунізму в країні фактично залишилися тільки дві категорії жителів – робітники і селяни. Введення НЕПу призвело до появи буржуазії як нового класу, вплив якого було особливо сильним в споживчій сфері.

Крім того, на думку В. Леніна непівський маневр давав можливість зміцнити союз робітничого класу і селянства. А відносна свобода в області господарювання стабілізувала політичну обстановку. Таким чином, сутність НЕПу зводилося до того, щоб обхідним шляхом досягти кінцевої мети – побудови соціалізму.

Основні причини введення НЕПу

Основними причинами, що спонукали керівництво молодої країни до введення НЕП стали наступні фактори:

  • бажання відновити нормальні економічні відносини;
  • нормалізація зв’язків між містом і селом;
  • стабілізація фінансової сфери;
  • необхідність налагодити взаємини з іншими країнами;
  • придушення наростаючого невдоволення селян, яке вилилося в так званий куркульський заколот.

Вплив НЕПу на сільське господарство

Нова політика була ознаменована введенням продподатку замість розкладки. Фактично це призвело до зменшення необхідних до сплати сум практично в два рази. Причому вся тяжкість податкового тягаря падала на багатих селян, які називаються кулаками. У той же час селяни були обмежені в торгівлі продуктами сільського господарства, що залишилися у них після сплати податку.

Введення продналогаТем не менше, НЕП дав свої перші результати. Починаючи з 1922 р проблем з нестачею продуктів харчування більше не спостерігалося. А ще через три роки посівна площа досягла довоєнного рівня, і значно збільшилася кількість худоби.

Вплив НЕПу на промисловий сектор

У промисловості також були проведені радикальні зміни. Так, главки були перетворені в об’єднання підприємств, які отримали назву трестів. Їм була надана повна незалежність у фінансовій та господарській сфері. Трести створювалися як на централізованому, так і на місцевому рівні. Їх керівництво самостійно вирішувало всі питання про кількість і характер продукції, що випускається, місці її реалізації і т. Д.

Причому діяльність тресту не фінансувалася з бюджету, а їх борги не розглядалися як державні. Потрібно відзначити, що прибуток від діяльності трестів після оплати всіх внесків також залишалася в їх розпорядженні. Фактично це призвело до утворення господарського розрахунку, при якому підприємство самостійно веде свою діяльність і використовує отриманий прибуток.

Таким чином, він утворював повний виробничий цикл, що, в свою чергу, давало можливість впроваджувати в нього принципи планового керівництва. Уже в 1925 р отримання прибутку для тресту перестає вважатися основною метою і на перший план виходить таке поняття, як комерційний розрахунок. В цілому ситуація з трестами була досить суперечливою, адже їх управління здійснювалося на підставі двох взаємовиключних принципів – плановому і ринковому.

Реформування фінансової сфери

Нові економічні відношення вимагали проведення значних реформ і в фінансовій сфері. Основні перетворення зводилися до наступних напрямках:

  • створення бюджету, що не має дефіциту;
  • припинення процесів інфляції;
  • розробка нової податкової системи;
  • відновлення роботи банків і ощадкас;
  • створення єдиної грошової системи і стійкої валюти.

У 1922 р почав випускатися червонець, вартість якого була прирівняна до дореволюційної десятці з золота.

Червонець 1923 року

Через деякий час урядом були ініційовані дві девальвації, в процесі яких півмільйона старих совзнаков обмінювалися на одну копійку. Так, були ліквідовані дві паралельні валюти, але сама реформа носила явно конфіскаційних характер. Проте, червонець вийшов на міжнародний ринок, зокрема, їм користувалися в країнах Європи, Прибалтиці і т. Д.

Для подальшого розвитку фінансової системи був повернутий комерційний кредит, акціонерні банки і біржі. Але посилення планової складової в економіці призвело до інфляції. Більшовики заборонили вивезення червінці за кордон, в результаті чого він перетворився на внутрішню валюту. В цілому реформа досягла своєї мети – фінансова система була оздоровлена, грошовий обіг впорядковано, а народне господарство перебудовано відповідно до вимог НЕПу.

Які наслідки мав НЕП?

Починаючи з 1925 р нова політика почала поступово згортатися. Приватний капітал витіснявся з промисловості, створювалися наркомати в області господарства, які практикували жорсткий плановий підхід до управління економікою. Був прийнятий курс на колективізацію та індустріалізацію. Таким чином, за станом на жовтень 1931 року народження, коли НЕП був офіційно скасований, фактично його вже не існувало.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Податковий клин