Під поняттям споживчий кошик розуміють набір товарів і послуг необхідний людині для задоволення його першочергових потреб. Розрахунок споживчого кошика проводиться в національній валюті і використовується для визначення середньомісячного прожиткового мінімуму. У грошовому еквіваленті споживчий кошик не повинна перевищувати мінімальних зарплат і пенсій встановлених державою.
Що входить до споживчого кошика
продукти входять до споживчого кошика Товари входять в продовольчий кошик можна розділити на 3 групи:
Продукти харчування;
Непродовольчі товари;
послуги;
Процентне співвідношення цих категорій при складанні споживчого кошика в різних країнах відрізняється. Так наприклад, в Західній Європі на частку продуктів харчування припадає всього лише близько 20% вартості, в той час як в російській споживчому кошику продукти харчування складають приблизно 50% товарів.
Істотно розрізняється і кількість товарів необхідних для забезпечення мінімального рівня життя. Споживчий кошик Німеччини нараховує 475 товарів і послуг, Великобританії – 350, США – 300, Франції – 250, в Україні цей показник становить 156.
Розрахунок споживчого кошика
як проводиться розрахунок споживчого кошика
Споживчий кошик розраховується для 3-х груп населення:
працездатні громадяни;
пенсіонери;
діти;
Для кожної з цих груп проводиться окремий розрахунок споживання продуктів харчування і непродовольчих товарів необхідних для збереження і підтримання здоров’я людини. Крім цього, при підрахунках окремо враховуються потреби в промислових товарах і продуктах харчування чоловіків, жінок, хлопчиків і дівчаток. Спочатку проводиться розрахунок споживчого кошика для чоловіки працездатного віку, окремо для міських і окремо для сільських районів проживання.
При розрахунку споживчого кошика використовуються не окремо взяті товари, визначених торгових марок, а загальна товарна група. Наприклад, хлібобулочні вироби, м’ясопродукти, взуття. Для розрахунку продуктів харчування використовується величина річного споживання кожної групи продуктових товарів в кілограмах.
Для промислових товарів розрахунок виробляють виходячи з термінів зносу певної продукції. Терміни зносу для кожного товару регламентовані. Так наприклад, регламентований термін служби холодильника становить 15 років, магнітофона – 10 років, вовняних костюма – 3 роки.