Рухома ціна

Рухома ціна – вартість, яка фіксується при оформленні угоди (підписання договору). Її особливість – можливість перегляду в майбутньому, якщо до дати поставки ринкова ціна зміниться в більшу (меншу) сторону. При установці рухомий ціни в договорі повинні обумовлюватися наступні умови:

– ліміт зміни ринкової ціни (в порівнянні з договірної). Він встановлюється на рівні 3-5%. У ліміті закладені кордону зміни вартості в майбутньому;

– джерело, що є орієнтиром при коригуванні ринкової ціни.

Рухома ціна: сутність та місце в класифікації

Ціна – ключова умова будь-якого договору, а її обчислення – одна з головних задач для учасників угоди. Ось чому покупець і продавець повинні враховувати існуючі види вартості.

Всі ціни за способом фіксації бувають:

– твердими. Такі ціни встановлюються на момент оформлення договору, вони не підлягають коригуванню весь період дії угоди і не залежать від порядку поставки об’єкта договору. В угоді така ціна прописується як тверда (price clause);

– рухливими (англійська назва – flexible price). Така ціна також вказується в договорі. Її особливість – можливість перегляду в майбутньому, якщо вартість контракту до моменту поставки зміниться. Вказівка ​​рухомий ціни на увазі внесення спеціального застереження, що якщо в момент поставки (виконання угоди) ринкова вартість товару знизиться або зросте, то реальна ціна угоди буде скоригована.

На відміну від твердих, рухливі ціни на увазі наявність ліміту, в межах якого можна коригувати ціну (3-5% від загальної суми угоди). Також в угоді вказується джерело, щодо якого ціна індексується;

– легкими (англійська назва – sliding price). Розрахунок даної ціни проводиться в момент виконання угоди за допомогою перегляду базисної вартості. У період обчислення в облік беруться зміни у витратах на виробництво. Даний вид ціни характерний для договорів на товари, що мають тривалий цикл застосування.

Рухома ціна: фактори впливу, знижки

фактори, що впливають на ценуУровень рухомий ціни залежить від декількох факторів:

1. Монополізації ринку. Чим вона вища, тим менше коливання ціни. Як приклад можна розглянути вартість на такі товари, як алюміній і каучук. На ринку каучуку немає монополізації, тому вартість товару змінюється в широкому діапазоні. Ринок алюмінію, навпаки, монополізований, що обумовлює стабільність цін.

2. Конкуренція серед монополістів суміжних сфер діяльності, наприклад, між виробниками олова і алюмінію.

3. Конкуренція замінників. На ринок напівфабрикатів і сировини можуть впливати ціни на замінники, такі як пластмаси, хімічне волокно, каучук і так далі. Чим вище якість замінників і більше їх виробництво, тим менше попит на інші товари. У таких випадках учасники угоди змушені прописувати більший діапазон рухомий ціни.

4. Географічні чинники – умови водо- і електропостачання, місце розташування, клімат, віддаленість населеного пункту від столиці і так далі.

Для рухомий ціни можуть застосовуватися такі види знижок:

– бонусні – надаються за обсяг обороту. На такий вид знижки можуть розраховувати постійні покупці після особистої домовленості. Крім ліміту рухомий ціни, в договорі встановлюється графік можливих знижок;

– прогресивні – видаються покупцям при покупці певного обсягу товару. Прогресивні знижки надаються постачальниками своїм постійним посередникам;

– спеціальні – надаються постійним імпортерам, привілейованим клієнтам. Величина таких знижок – 5-8%;

– експортні – знижки, які встановлюються для підвищення конкурентоспроможності товару на ринку;

– приховані – обумовлюються при зменшенні відсотків за позикою, надання безкоштовних послуг;

– тимчасові – використовуються при укладанні договорів з товарами масового попиту, що відрізняються сезонністю;

– кількісні – знижки, які можуть змінюватися в залежності від серійності і обсягу замовлення;

– закриті – видаються на товар, що поставляється зі спеціальних міжнародних (міжурядових) договорів.

Посилання на основну публікацію