Резервний фонд

Як відомо, господарська діяльність підприємств схильна до численним ризикам, серед яких можна відзначити локальний, галузевої, регіональний і багато інших. В даний час вони ще більше посилюються через кризових явищ в українській економіці. У подібній ситуації зростає значущість резервного фонду підприємства.

Для початку визначимося з тим, що з себе представляє резервний фонд організації. Це – спеціальний фонд, що формується в грошовій формі з чистого прибутку підприємства. Він говорить про фінансової стійкості тієї чи іншої організації.

Цілі формування резервного фонду

Резервний фонд створюють з метою захисту інтересів як власників підприємства, так і його кредиторів. Саме за рахунок коштів даного фонду підприємство зобов’язане покривати власні збитки. У разі якщо організація має форму акціонерного товариства, кошти з резервного фонду можуть направлятися на здійснення викупу акцій, а також погашення боргових зобов’язань (облігацій) – при відсутності інших засобів.

При витрачанні коштів резервного фонду на зазначені цілі, відрахування в нього виробляють з прибутку до оподаткування. Відповідно, компанія отримує пільгу, завдяки тому, що відрахування в зазначений фонд не підлягають обкладенню податком на прибуток. При цьому відрахування коштів розглянутого фонду на інші цілі заборонено. Право на прийняття рішення про використання коштів з цього фонду мають тільки члени ради директорів чи наглядової ради.

Особливості формування резервного фонду

Особливості формування резервного фонду в акціонерному товаристві і товаристві з обмеженою відповідальністю різниться. Так, для акціонерної компанії законодавчо визначена мінімальна величина резервного фонду, яка повинна становити 15% від величини його статутного капіталу. При цьому організація зобов’язана на щорічній основі виробляти в нього грошові відрахування – як мінімум в розмірі 5% від величини його чистого прибутку. Після досягнення резервним фондом мінімального розміру, визначеного законодавством, підприємство має право припинити відрахування в нього. Тут важливо врахувати той факт, що воно має право зробити це, але не зобов’язана. Вся інформація про резервний фонд має бути прописана в Статуті підприємства.

Що стосується товариства з обмеженою відповідальністю, то вона не зобов’язана формувати резервний фонд. Якщо власники підприємства все ж прийняли рішення про утворення резервного фонду, то його розмір і порядок створення також повинні бути обов’язково прописані в Статуті.

Слід зазначити, що гранично можлива величина резервного фонду не обмежена. Вона визначається самим підприємством, що підлягає відображенню в установчих документах. Разом з тим, дуже значний резервний фонд, також як і занадто маленький, несе в собі певні ризики. Це пояснюється тим, що грошові кошти, що знаходяться в резервному фонді, заморожені у вигляді неризикових, але низькодохідних активів, що скорочує загальний прибуток компанії.

При цьому резервний фонд не має на увазі фактичного присутності засобів на рахунку. Так, в інших випадках кошти можуть бути представлені у вигляді неліквідних активів, тобто тих фінансових інструментів, які важко реалізувати в грошові кошти, або ж це займе великий проміжок часу. Подібна ситуація несе в собі підвищені ризики, оскільки кошти з резервного фонду буде важко реалізувати.

У тому випадку, якщо після закінчення звітного року, на балансі виникає збиток, то на його ліквідацію може піти весь резервний фонд або деяка його частина.

Деякі особливості обліку коштів резервного фонду

Кошти резервного фонду являють собою частину власного капіталу організації. Згідно з міжнародною практикою, кошти із зазначеного фонду підприємства, в широкому сенсі, повинні бути спрямовані на наступні два напрямки:

– на освіту виробничих запасів, готового продукту, незавершеного виробництва (при нестачі джерел оборотних коштів);
– на формування короткострокових фінансових вкладень (при достатності даних джерел).

Що стосується особливостей відображення коштів резервного фонду в бухгалтерському обліку, то в балансі підприємства передбачена спеціальна стаття під назвою «Резервний фонд». У ній підлягає відображенню загальна сума залишків як резервного, так і інших аналогічних фондів, таких як:

– резерви, що формуються під падіння ціни матеріальних цінностей;
– резерви, створювані під знецінення інвестицій в цінні папери;
– резерви, створювані на покриття сумнівних боргів.

Власники підприємства вправі збільшити розмір резервного фонду не залежно від того яка його величина була спочатку зафіксована в Статуті. Більш того, це можливо навіть в тій ситуації, при якій він ще не досяг рівня, що становить п’ять процентних пунктів від статутного капіталу. 

Посилання на основну публікацію