Рахунки ностро: принципи, види валют, основні проблеми

Розрахунки між банківськими структурами проводяться за принципами, які характерні для безготівкових розрахунків. В системі кореспондентських відносин банк – це кінцеве і початкова ланка в ланцюжку розрахункових операцій між суб’єктами. Ось чому при здійсненні безготівкових розрахунків по рахунках ностро важливо дотримуватися наступних принципів:

1. Підтримка ліквідності на рівні, який гарантує безперебійне і повне проведення розрахункових операцій з іншими банками за клієнтськими платежами. В останні роки поняття ліквідності відіграє ключову роль, адже від цього залежить здатність банку оперативно виконати зобов’язання перед клієнтами, а саме здійснити необхідні платежі і зняти гроші з рахунку.

2. Контроль коректності здійснення всіх розрахунків. Суть полягає в регулярному контролі ідентичності і синхронності проведення наступних операцій:

– по балансам і рахунками учасників розрахунків, а саме комерційних банківських установ (кореспондентів) при взаємних розрахунках і при розрахунках між РКЦ;

– за рахунками банківських клієнтів і по коррахунках в РКЦ.

Одну з ключових ролей при міжбанківських розрахунках відіграє ЦБ України, в функції якого входить виконання контрольних і наглядових функцій, організація і управління РКЦ системами переказу між банківськими установами, надання послуг по завершенню розрахунків за допомогою надання позик, проведення розрахункових операцій по клірингу.

Важливий момент – валюта рахунку ностро. Тут є три варіанти:

– використання валюти іншої держави (грошової одиниці країни, в якій відкрито рахунок);

– використання валюти 3-ї країни;

– використання вітчизняної валюти кредитної установи, що є власником рахунку.

Фіксація аккаунтінгових записів за рахунком ностро, як правило, підтримується банківським департаментом внутрішнього (вітчизняного) банку в спеціальних бухгалтерських книгах (валюта може використовуватися внутрішня або іншої країни). У свою чергу, консолідовані звіти необхідно складати з міжнародних та внутрішніх (вітчизняним) операціями тієї держави, де зареєстрована комерційна структура. Одночасно з цим консолідована звітність може бути представлена ​​публіці і зацікавленим контрагентам – інвесторам, компаніям і іншим банкам, рейтинговим агентствам, фінансовим інститутам і так далі.

За допомогою бухгалтерських записів міжнародний відділ в комерційному банківській установі відображає угоди, в яких мають місце інвалютні надходження, а саме оповіщення про кредитування свого рахунку від банку-власника рахунку в іншій країні. Одночасно з цим банк-господар рахунку повинен розраховувати еквівалент даної операції у внутрішній валюті, а також виробляти аккаунтингові записи для офіційної звітності. Ось чому рахунки ностро часто носять назву Двовалютна.

Що стосується великих комерційних банків, які розташовані в індустріально розвинених державах і мають тверду валюту, то вони не відкривають рахунки «ностро» для кожного з лоро-рахунків, підтримуваних самими іноземними банками. Наприклад, провідні установи США відрізняються великим об’ємом лоро рахунків в доларах.

Не дивлячись на всю налагодженість системи кореспондентських рахунків, залишається три проблеми міжбанківських розрахунків:

– по-перше, необхідність складного поділу функцій між комерційними та центральними банківськими установами. Це пов’язано з необхідністю визначення ролі ЦБ у проведенні міжнародних розрахунків або ж надання послуг в міжбанківських розрахунках;

– по-друге, складність вибору якісної моделі міжбанківських розрахунків. Це можуть бути або чисті виплати, платежі в режимі реального часу, елементи взаєморозрахунків і так далі;

– по-третє, вибору найбільш оптимального складу технічних засобів для реалізації міжбанківських розрахунків.

Що стосується форм міжбанківських розрахунків, то їх три:

1. Кореспондентські розрахунки між банками. Необхідність такого співробітництва виникає, якщо у будь-якого з банківських установ не вистачає коштів для обслуговування клієнтів. Кореспондентські рахунки діляться на «лоро» за принципом «ваш рахунок у нас в банку» і «ностро», коли «наш рахунок відкривається в вашому банку».

2. Проведення розрахункових операцій через кореспондентський рахунок Банку України. При цьому ЦБ відкриває коррахунок іншим фінансовим структурам, через які проводяться різні операції – угоди самого банку, поточні операції, позики між банками і депозити, касові операції і так далі.

Відкриті в ЦБ ностро рахунки необхідно для здійснення угод з комерційними банками. Останні можна поділити на дві групи – банки з браком коштів (в цьому випадку здійснюється овердрафт) і банки, які не мають прав на короткострокові позики.

3. Проведення розрахунків через клірингові структури.

...
ПОДІЛИТИСЯ: