Правила максимізації прибутку фірми

У всіх ринкових структурах передбачається, що фірми прагнуть отримати максимальний прибуток, тобто: максимізувати різницю між сукупним доходом (TR) і сукупними витратами (TС).
Сучасна економічна теорія стверджує, що максимізація прибутку або мінімізація збитків досягається тоді, граничні витрати (МС) дорівнюють граничному доходу (МR). MR приносить додаткова одиниця продукції.
MR = дельта TR / дельта Q
MC = дельта ТС / дельта Q
Якщо MR більше МС – доцільно збільшувати обсяг реалізації, так як кожна додаткова одиниця збільшує прибуток фірми.
Якщо MR менше MC – необхідно знижувати обсяг реалізації до тих пір, поки MC НЕ дорівнюватимуть MR, так як кожна додаткова одиниця знижує прибуток фірми.
Коли MR дорівнює MC обсяг реалізації оптимальний, що дає максимальний прибуток. При тих витратах, які має сьогодні фірма, більшого прибутку отримати вже не можна.
MR = MC – правило максимізації прибутку на основі граничних величин.

Валовий підхід до максимізації прибутку.
TК є прямою з початку координат. TR = P * Q
TC – підсумовування кривих VC і FC.
На інтервал від 0 до Q фірма працює зі збитками, так як TC більше TR.
Від Q1 до Q2 прибуток зростає, так як TR більше TC. Прибуток максимальна, коли розрив між TR і TC максимальний – тоді виходить Q оптимальний.
Точка беззбитковості фірми знаходиться на перетині TR і TC. Мета фірми закріпитися з Q оптимальним. У цій точці фірма отримує максимальний прибуток. TR-TC = Pfmax. У цій точці кутові коефіцієнти доходу (MR – граничний дохід) і загальних витрат (MC) рівні.

Посилання на основну публікацію