Позабіржовий ринок: визначення

Позабіржовий ринок відрізняється своєю простотою та доступністю для всіх людей, які бажають попрацювати на біржі. Це потужна система, де всі угоди проводяться поза звичною біржі. Основними учасниками є маркет-мейкери, дилери і, звичайно, самі трейдери. Особливість позабіржового ринку в тому, що покупець і продавець шукають один одного не на реальній біржі, а через сучасні мережі, які об’єднують усіх користувачів системи одним «кільцем».

Склад позабіржового ринку

До складу позабіржового ринку входить «вуличний» ринок, «четвертий» і так званий «третинний» позабіржовий ринок. Давайте розберемося, в чому особливості кожного з них.

1) Почнемо з найбільш популярного – «вуличного» ринку. На ньому здійснюються операції з облігаціями та акціями, які не були в загальний біржовий список. Вартість тієї чи іншого цінного паперу виставляється шляхом проведення торгів між учасниками біржі – покупцями і продавцями. Як тільки з’являється необхідний обсяг заявок, проводиться аукціон. Особливість позабіржового ринку в тому, що він чудово автоматизований. До загальної системи підключені всі держави з автоматичною комунікаційною мережею. Основні учасники ринку (брокери і дилери) отримують необхідні дані про облігації, акції та інші активи, якими можна торгувати через систему. Практично всі угоди укладаються шляхом телефонних розмов між брокером і дилером чи через інтернет. В останні роки до даної системи стали активно підключатися банки, які організовують власну електронну брокерську систему. Їх переваги – більш доступна ціна на послуги, можливість вести торгівлю в будь-який час дня і ночі, великий обсяг корисних інструментів в розпорядженні, а також повна анонімність котирувань (для багатьох учасників біржі це є ключовим моментом). Однією з найбільш популярних систем є Instinet. Є й інші комунікаційні мережі, такі як Айленд і так далі. Всього на території Сполучених Штатів Америки їх можна нарахувати десь два десятка.

2) «Третинний» ринок особливий тим, що на ньому ведеться торгівля акціями, облігаціями та іншими активами, які не пройшли реєстрацію на офіційній біржі цінних паперів. Необхідність створення даного ринку виникла через те, що інституційним інвесторам стало невигідно працювати на стандартному ринку.

Причин було кілька:

– занадто високі комісійні витрати зі стандартною (немінливому) ставкою. Може трапитися так, що додаткові витрати перекривають витрати на проведення великих торгових угод. В цьому відношенні брокерські компанії виглядають більш перспективно, адже вони не ставлять ніяких обмежень на свою комісію;

– обмежений час для проведення торгів. На позабіржовому ринку подібних обмежень немає. Операції можна здійснювати навіть тоді, коли основні біржі припиняють свою роботу.

3) «Четвертий» ринок також має ряд відмінних рис. Тут відбуваються угоди з самими різними активами, як одиничними, так і цілими портфелями. При цьому в посередництві брокерів або біржі немає ніякої необхідності. Наприклад, в Сполучених Штатах подібний ринок має величезну популярність, і всі дії на ньому повністю автоматизовані. За базу використовується вже згадана нами раніше система Instinet. Варто зазначити, що в США створений спеціальний орган, основна функція якого – регулювання ринку цінних паперів. Дані зобов’язання бере на себе державна установа – комісія з цінних паперів і бірж. Основну роботу в плані контролю торгівлі активами ведуть фондові біржі. У свою чергу, згадана вище «Комісія» може при необхідності вносити правки в уже діючі правила системи. До слова, сучасний позабіржовий ринок постійно змінюється. Кожен день тисячі людей торгують на ньому – хтось заробляють, а хтось – втрачає свої гроші. Інвестори потребують постійного оновлення інформації, вони постійно перебувають у пошуках даних про стан ринку, наявності та особливості того чи іншого активу. При цьому всю інформації можна з легкістю отримати в системі.

Посилання на основну публікацію