Політика відкритого ринку

Політика відкритого ринку має на увазі здійснення Центробанком комплексу заходів з метою регулювання розміру облікових ставок. У міжнародному масштабі вона вважається одним з основних фінансових інструментів, за допомогою якого можна впливати на систему кредитних вкладень.

В рамках проведеної політики Центробанк купує або реалізує цінні папери за ціною, встановленою заздалегідь. Залежно від характеру здійснюваних операцій політика відкритого ринку може як збільшити, так і зменшити кількість ресурсів банківської системи. А це впливає на ціну кредиту та обсяг грошової маси.

Які механізми застосовуються в рамках політики відкритого ринку?

Ця політика передбачає застосування різних схем. Якщо на ринку присутній надлишок грошової маси, то в завдання Центробанку входить його усунення. Для цього проводиться продаж цінних паперів в умовах відкритого ринку. Причому процентні ставки по ним постійно збільшуються, що робить цінні папери дуже привабливими для населення. Результатом активної торгівлі стає скорочення внутрішніх резервів банків і зменшення пропозиції грошових коштів. При цьому піднімається процентна ставка по позиках.

Якщо на внутрішньому ринку фіксується недолік грошової маси, то в завдання Центробанку входить розширення грошової пропозиції. Для цього проводиться викуп у громадян і приватних фінансових установ цінних паперів, випущених державою. При цьому встановлюється вигідний продажний курс, який стимулює їх реалізацію. В кінцевому підсумку це призводить до збільшення як резервів банків, так і грошової маси. Відповідно, процентна ставка по позиках стає доступнішою.

Які цінні папери використовує Центробанк?

Політика відкритого ринку передбачає використання цінних паперів, за допомогою яких регулюється обсяг грошової маси, покривається бюджетний дефіцит, і залучаються готівкові кошти для вирішення певного кола завдань.

Державні цінні папери бувають декількох видів:

  • Векселі казначейства, що представляють собою зобов’язання, які погашаються в межах одного року. Як правило, вони реалізуються за дисконтною ціною, яка нижче їх номінальної ціни.
  • Казначейські бони, термін погашення яких становить від дванадцяти місяців до п’яти років. Найчастіше їх умови передбачають виплату фіксованого відсотка.
  • Довгострокові зобов’язання казначейства, термін платежу за якими настає через десять і більше років. Після завершення терміну дії власники таких зобов’язань отримують готівку або переводять їх в інші активи.
  • Державні облігації, різновидом яких виступають ощадні облігації.

Необхідно відзначити, що інвестування в цінні папери, що належать державі, завжди на порядок надійніше, ніж оформлення депозиту в приватних фінансових установах.

Форми операцій, що проводяться на відкритому ринку

У більшості випадків операції на відкритому ринку здійснюються Центробанком спільно з великими комерційними установами. В якості фінансових інструментів найчастіше використовуються короткострокові зобов’язання, які мають високий рівень ліквідності.

Найбільш поширеною формою операцій вважаються прямі операції. Тоді як зворотні більш м’яко впливають на фінансовий ринок. Їх зараховують до універсальних методів регулювання, які надають на ліквідність банківської сфери швидше якісне, ніж кількісний вплив.

Особливість операцій на відкритому ринку полягає в здатності оперативно реагувати на зміну ринкових тенденцій. Завдяки цій якості вони роблять грошову сферу більш стабільною. У міру розвитку методів фінансового регулювання вони переходять від впливу на окремі показники фінансового ринка до впливу на його кількісні параметри.

Переваги і недоліки операцій на відкритому ринку

Переваги таких операцій:

  • можливість здійснення контролю над показниками грошового ринку;
  • ініціатором проведення виступає Центробанк;
  • можуть застосовуватися в різних масштабах;
  • їх здійснення не призводить до спотворень в порядку розподілу ресурсів;
  • покращують роботу фінансового ринку.

Недоліки таких операцій полягають у наступному:

Наявність тимчасових обмежень, пов’язаних з терміном дії цінних паперів. Чим він більший, тим довше потрібно чекати ефекту від проведеної операції.

Державні цінні папери мають обмеженим ресурсом. Для усунення цього негативного моменту необхідно дозволити Центробанку самому випускати цінні папери або надати йому для проведення операцій певне їх кількість додатково.

...
ПОДІЛИТИСЯ: