Податок: визначення

Податки – це обов’язкові платежі, одержувані державою від фізичних осіб та юридичних утворень. Податки формують фінансові запаси держави і дозволяють реалізовувати економічну, соціальну, демографічну політику. Два основні ознаки, властиві податках – це безоплатність і примусовість (про ці ознаках говорить НК).

Податок – не тільки метод реалізації фіскальної політики, а й ефективний регулятор: підвищуючи і зменшуючи податкові ставки, держава мотивує економічні суб’єкти займатися одним родом діяльності і відмовлятися від іншого.

Принципи оподаткування

Податкова система грунтується на наступних принципах:

  • Сплата зборів і відповідальність за ухилення від неї мають силу закону.
  • Всі зміни податкової системи відбуваються в інтересах суб’єктів суспільного виробництва.
  • Платники податків захищаються законом від подвійного оподаткування.
  • Умови оподаткування однакові для кожного з підприємств.
  • Податкові пільги обумовлені захистом навколишнього середовища, стимулюванням підприємництва, розвитком технічного прогресу.
  • Система оподаткування може бути комбінацією декількох різних способів оподаткування.
  • Обов’язкові характеристики податку – простота і прозорість розрахунку.

Функції податків

Виділяють чотири ключові функції:

1. Фіскальна. Ця функція вважається ключовою: завдяки їй виконується основне призначення зборів – акумулювання фінансових ресурсів країни. Реалізації функції (тобто максимальної збирання) сприяє система каральних санкцій за ухилення від сплати. Решта функцій вважаються похідними від фіскальної.

2. Регулююча. Завдяки цій функції держава має можливість впливати на економічні та соціальні процеси, ефективно розподіляючи податкові платежі між галузями і територіальними утвореннями. Джон Кейнс виділяв 3 подфункции регулюючої функції:

– стимулююча подфункция орієнтована на підтримку певного економічного процесу і здійснюється через податкові пільги.

– дестимулюючу подфункция блокує розвиток того чи іншого процесу за допомогою перешкод (наприклад, підвищення ставки).

– відтворювальних подфункция передбачає збір фінансів на відновлення використаних раніше ресурсів (приклад – плата за воду).

3. Соціальна. Функція передбачає перерозподіл доходів – з заможних верств населення беруться податки, а виручені кошти відправляються в якості соціальної допомоги малозабезпеченим. Особливо ця функція актуальна в періоди економічних криз, коли велика частина населення виявляється без постійного джерела доходу.

4. Контрольна. Ця функція дозволяє відстежувати, наскільки своєчасно і в якому обсязі надходять кошти до бюджету. За допомогою контрольної функції аналізується ефективність податкових каналів окремо і ефективність податкової політики в загальному. Слід розмежовувати поняття податкового контролю і контрольної функції: податковий контроль повинен забезпечувати виконання пунктів законодавства, а контрольна функція передбачає збір і аналіз даних.

Класифікації податків

Класифікація по об’єкту виділяє дві категорії:

Прямі податки беруться безпосередньо з економічних суб’єктів – до таких зборів зараховуються, наприклад, податок на прибуток і прибутковий податок. На прямі збори покладено регулююча функція.

Непрямі збори вносяться до вартості продуктів, ресурсів, послуг. Приклад такого податку – ПДВ. Суми непрямих зборів здаються незначними, але саме вони формують більшу частину фінансових запасів держави. На непрямі податки покладено фіскальна функція.

Класифікація податків за методом нарахування виділяє наступні види:

На величину аккордного податку не впливає розмір доходу економічного суб’єкта, тоді як розмір прибуткового податку розраховується з використанням граничної ставки, яка б показала, на скільки рублів підвищиться збір при збільшенні доходу на 1 рубль.

Існує класифікація і за характером оподаткування:

1. Пропорційний – найпростіша система: ставка залишається фіксованою незалежно від величини доходу суб’єкта.

2. Прогресивний – чим вищий дохід суб’єкта, тим вище рівень податкової ставки. Використовується прогресивна шкала: якщо дохід перевищує певний ліміт, ставка зростає на кілька процентних пунктів. Прогресивними податками найчастіше є прибуткові.

3. Регресивний – з ростом доходу податкова ставка падає.

Крім того, зустрічається класифікація за способом цільового використання – податки поділяються на марковані і немарковані. Маркований збір має цільовий характер і застосовуються тільки з метою, крім тієї, заради якої був введений, не може (наприклад, відрахування в ПФ). Немаркований податок не має обов’язкової мети і забезпечує гнучкість бюджетної політики.

Посилання на основну публікацію