Податок на додану вартість

Особливе значення в системі оподаткування України приділяється непрямим податкам, включаючи ПДВ. Цей вид податку встановлюється на споживчі товари шляхом додавання вартості до вже існуючої ціною. Тому власник продукції реалізує товари за тією вартістю, яка вже враховує надбавку, а державі віддає певну суму від отриманого прибутку. Таким чином, відбувається формування ПДВ.

Платник податків зобов’язаний здійснювати оплату податку незалежно від того, відбулася реалізація купленого товару чи ні. Податок сплачується повністю за рахунок споживачів товару, які що-небудь купують або замовляють. Іншими словами, ПДВ є різницею, яку додали до початкової вартості товару, щоб отримати прибуток. Але, саме цей вид непрямого податку виступає гарантією стабільного наповнення федерального бюджету країни. В Україні ПДВ застосовують з 1992 року. Основним нормативним актом, що регулює питання нарахування та утримання ПДВ, є Податковий Кодекс. Цей вид податку утримується в 82 країнах. Однією з умов перебування країни в складі ЄЕС є введення ПДВ.

Платники ПДВ

Обов’язок по оплаті ПДВ виникає у наступних суб’єктів господарської діяльності:

  • організації (українські, зарубіжні);
  • індивідуальні підприємці;
  • особи, які ввозять продукцію через митну територію країни.

Платники ПДВ зобов’язані стати на облік в органах ФНС. Вищевказані категорії платників податків можуть бути звільнені від оплати цього податку за певних умов.

 

Об’єкти, що підлягають оподаткуванню

Об’єктом оподаткування прийнято вважати такі операції:

  • реалізацію продукції і передачу майнових прав;
  • використання товарів всередині компанії для особистих потреб;
  • будівельні роботи, що виконуються підприємством для власних цілей;
  • ввезення продукції в Україну.

Поняття податкової бази

Оподатковуваний база – це певний коефіцієнт вартості оподатковуваного об’єкта, який обкладається ПДВ. Отже, податок найчастіше розраховується виходячи з ціни продукції, що підлягає реалізації. База може визначатися одним з нижчезазначених способів:

  • Загальна податкова база при однаковою ставкою ПДВ;
  • При різної оподатковуваної базі – ставки різні.

Якщо платник податків отримує прибуток від продажу товару, то він повинен сплатити ПДВ. Як наслідок сума прибутку є базою оподаткування.

Податковий період

Податковий період – це відрізок часу, за який обчислюється податкова база і сума ПДВ, що підлягає утриманню. Згідно із законом податковим періодом прийнято вважати квартал. Тому податок потрібно обчислювати після закінчення 3 місяців.

Податкові ставки

Базова податкова ставка встановлена ​​на рівні 18%. Цей показник застосовується до всіх операцій, які не підпадають під 10% ставку податку і не звільнені від податкових зобов’язань. Знижена 10-процентна ставка поширюється на наступні операції:

  • продаж продовольчих товарів;
  • реалізація продукції для дітей;
  • продаж періодичних друкованих видань;
  • відчуження медичної продукції;
  • реалізація великої рогатої худоби;
  • надання послуг, пов’язаних з повітряним перевезенням багажу.

Нульова ставка застосовується щодо операцій з продажу (надання):

  • товарів, ввезених в рамках митної процедури експорту;
  • послуг, пов’язаних з міжнародним перевезенням продукції;
  • робіт, пов’язаних з транспортуванням нафтопродуктів або природного газу;
  • послуг з надання поїздів;
  • робіт в сфері космічної діяльності;
  • послуг пов’язаних з пасажирськими перевезеннями.

Правила подання звітності з ПДВ

Проводити оплату податку потрібно щомісяця до 25 числа. За несвоєчасне перерахування ПДВ на платника податків можуть накласти штрафні санкції.

За підсумками кварталу організації зобов’язані здавати податкову декларацію. Звітна документація подається до 25 числа місяця, що йде за минулим податковим періодом.

Посилання на основну публікацію