Податкове планування

Під терміном “податкове планування” маються на увазі дії, за допомогою яких регулюється розмір і склад податкової бази, а також забезпечуються своєчасні розрахунки за всіма встановленими платежах. Залежно від сфери впливу воно може носити як адресний (індивідуальний), так і універсальний характер. Процес може бути розрахований як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу. Відповідно податкове планування буває стратегічним і тактичним. А якщо брати до уваги територію, на якій працює компанія, то воно буває національного, місцевого та міжнародного масштабу.

Податкове планування включає в себе оптимізацію, яка спрямована на економію витрат по сплаті обов’язкових платежів. Також в її завдання входить мінімізація податків у міру збільшення виручки підприємства. Однією з пріоритетних завдань оптимізації вважається також запобігання збільшенню розміру оподаткування внаслідок неграмотного оформлення угод.

Які елементи включає в себе податкове планування?

Поставлені перед податковим плануванням завдання досягаються не тільки за рахунок грамотного використання чинного законодавства. Також велику роль відіграє застосування цілого комплексу елементів, до яких відносяться наступні:

  • Податковий і бухгалтерський облік (їх дані повинні відповідним чином взаємодіяти між собою, а також вони повинні достовірно і повно надавати всю необхідну фінансову інформацію).
  • Облікова політика, яка застосовується в організації і закріплена у відповідному документі.
  • Наявність податкових пільг і особливості укладених угод.
  • Податковий контроль, в основі якого лежить складання податкового бюджету. Такий підхід дає можливість здійснювати внутрішній контроль над сферою розрахунків, що, в свою чергу, дозволяє уникнути всіляких помилок, а також прострочення сплати обов’язкових платежів або надання звітності.
  • Розробка стратегії управління та плану її реалізації. Практика показує, що правильно побудована структура бізнесу сприяє збільшенню прибутку. А в довгостроковій перспективі це дає можливість скоротити до мінімуму податкові втрати.
  • Використання пільгових режимів оподаткування. Мається на увазі відкриття філій організації в офшорних зонах. Потрібно відзначити, що подібні рішення повинні гармонійно вписуватися в загальну картину бізнесу. Інакше контролюючі органи будуть ініціювати постійні перевірки.

Податкове планування: етапи

Податкове планування початковому етапі опрацьовується сама ідея бізнесу, формуються його завдання, і вирішується питання про застосування пільг. Наступний етап присвячений вибору зручної з фінансової точки зору місцевості для виробництва і керівництва. На третьому етапі бізнесмен визначається з організаційною формою майбутньої компанії, а також режимом оподаткування.

На всіх наступних етапах здійснюється поточне планування, яке повинно гармонійно вписуватися в структуру управління компанією в цілому. Так, на четвертому етапі для визначення пільг і формування плану по їх застосуванню створюється податкове поле компанії. П’ятий етап присвячується системі договірних правовідносин. У його процесі керівництво компанії визначається з формою угод, які будуть використовуватися в подальшій роботі.

На шостому етапі формується журнал типових операцій, який лягає в основу ведення обліку. Також аналізуються різні господарські ситуації, в тому числі зіставляються очікувані прибутки і збитки внаслідок штрафів. На завершальному етапі організовується система контролю над правильністю сплати обов’язкових платежів.

Які існують правила і ризики?

Успішне здійснення податкового планування передбачає слідування певним правилам:

  • якщо при оподаткуванні прибутку, отриманого від діяльності за кордоном, застосовується принцип резидентства, то не варто оформляти відповідний статус в країні, де компанія заробляє найбільше грошей;
  • в процесі аналізу податкової системи іноземних держав основну увагу рекомендується приділяти правилам визначення оподатковуваного доходу, а не розміром податкової ставки;
  • не декларувати прибуток, якщо є така можливість, що, в свою чергу, дозволить відстрочити сплату податків.

Основні ризики податкового планування пов’язані з конфліктом інтересів підприємця і контролюючих органів. Бізнесмен зацікавлений в максимальному зниженні податкового навантаження. Тоді як держава в особі податкової не в захваті від таких дій, хоча формально вони не заборонені.

Також потрібно згадати про неповноту і суперечливість чинного законодавства. Дуже часто в ньому відсутні чіткі критерії, які розмежовують оптимізацію платежів і незаконне ухилення від них. Тому судова практика також не відрізняється послідовністю. Але якщо грамотно застосовувати закон і використовувати всі пільги, то це дасть можливість максимально зменшити всі ризики податкового планування.

Посилання на основну публікацію