Податкова ставка: визначення

Податкова ставка – одна з норм податкового обкладення, обов’язковий елемент податку. Розмір податкової ставки відповідає нарахуваннях на умовну одиницю вимірювань бази податків (товару, земельної площі, прибутку і так далі).

Сутність і класифікація податкових ставок

Податок – обов’язковий вид платежу, який повинні виплачувати фізичні особи або компанії у вигляді відчуження засобів, наявних в управлінні або власності. Мета – підтримка нормальної діяльності муніципальних формувань або країни в цілому.

Податок можна вважати встановленим і платник податків зобов’язується його виплачувати, якщо на законодавчому рівні визначено всі елементи, а саме суб’єкт і об’єкт виплати податків, база і ставка з податку, встановлений період, знижки (пільги) по податкових платежах, особливо (порядок) нарахування податків, терміни і порядок здійснення податкових платежів.

На особливу увагу заслуговує «суб’єкт податку» (платник податків) – особа, яка бере на себе зобов’язання по здійсненню податкових платежів. У ряді випадків зобов’язання по сплаті податку можна перевести на іншу особу, яке є носієм податку. Як правило, таке можливо стягування непрямих видів податків.

Якщо ж «перекладання» податку неможливо, то носій податку і суб’єкт виступають в якості однієї особи. Як наслідок, під суб’єктом податку можна розуміти таку особу, яка зобов’язана здійснити платіж за заздалегідь встановленою ставкою. У свою чергу, носій податку – це людина, яка виробляє відповідні виплати.
За існуючими і чинним сьогодні законам платники – громадяни і компанії, а також фізособи, які виступають в ролі ВП.

Об’єктом оподаткування найчастіше виступає – загальний дохід фізосіб, прибуток, ціна проданих товарів (послуг, робіт), транспорт, а також майно (наприклад, об’єкт нерухомості), який знаходиться у власності. Як правило, назва податку безпосередньо пов’язано з об’єктом, з якого і стягується платіж – транспортний і земельний податок, на майно і так далі.

При формуванні податкової ставки в розрахунок береться податкова база – фізичні, вартісні або інші параметри об’єкта, що підлягає оподаткуванню. Наприклад, при сплаті податку на транспорт в якості об’єкта виступає автомобіль, а податкова база – обсяг мотора. Якщо виплачується податок на прибуток, то об’єкт – сама прибуток, а податкова база – її вартісне вираження.

Види податкових ставок

Податкова ставка – сумарна розмір (величина) нарахувань податкових платежів на одну одиницю податкової бази. Податкові ставки діляться на два основних види:

1. Процентні ставки визначаються безпосередньо з урахуванням податкової бази і бувають – прогресивними, пропорційними і регресивними:

– пропорційні ставки мають ідентичний відсоток з існуючою базою податків. Приклади – популярні податки ПДВ і на прибуток;

– прогресивні ставки особливі тим, що вони зростають у міру зміни (як правило, зростання) податкової бази. При цьому прогресування ставок бувати двох видів – простим і складним. У першому випадку ставка податку буде йти в ріст разом з самою базою, а в другому випадку – буде відбуватися розбивка податкової бази на декілька часток. При цьому кожна з наступних частин буде обкладатися якийсь більш високою ставкою. На сучасному етапі в Україні прогресивних ставок немає;

– регресивні ставки знижуються при зростанні податкової бази.

2. Тверді ставки являють собою абсолютну суму на одну одиницю податкової бази. Такий вид податкової ставки, як правило, застосовується:

– при оподаткуванні землі;
– при стягуванні акцизного податку;
– при сплаті податку на транспорт, коли виконавчий орган України встановлює строго обмежену суму податку на 1 к.с. мотора авто.

Податковий період, як правило – календарний рік. Але для кожного виду податків може прийматися свій термін, після закінчення якого обчислюється податкова база і нараховується загальна сума податку. При цьому в основі розрахунку лежить податкова ставка. В Україні терміни виплати податків можуть становити не тільки один рік, але і один квартал або один місяць. При цьому по одному податку можна встановити як один, так і групу (2-3) періоду.

За фактом розрахунку податків з урахуванням податкової ставки повинні враховуватися і пільги – знижки, що надаються певним категоріям платників податків. На сьогодні в Україні працює наступна система пільг (знижок) – звільнення від виплати податків, неоподатковуваний мінімум, вилучення з оподатковуваної бази будь-якого об’єкта оподаткування, зменшення податкової ставки.

Наприклад, невеликі компанії при переході на «спрощенку» можуть розраховувати на звільнення від виплати ПДВ, єдиного соцналога, податку на дохід (прибуток) і майно. Категорія громадян, у яких під опікою є особи у віці до вісімнадцяти років, або громадяни, які здійснюють благодійну діяльність на користь некомерційних структур, можуть розраховувати на неоподатковуваний мінімум при розрахунку податкових виплат на прибуток (для фізосіб).

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Номінальна вартість