Планування прибутку

Планування прибутку – це робота, спрямована на розробку системи дій щодо забезпечення її формування в необхідному обсязі і кращому використанні відповідно до завдань і цілей розвитку компанії.

Управління процесом, завдяки якому формується прибуток підприємства, орієнтоване на:

  • максимізацію розміру прибутку відповідно до ресурсними даними підприємства та ринковими умовами;
  • забезпечення відповідного співвідношення між розміром формується прибутку і рівнем ризиків;
  • виконання зобов’язань перед кредиторами, інвесторами, власниками компанії, державними організаціями;
  • придбання власних фінансових коштів, необхідних для втілення в життя стратегії розвитку компанії;
  • забезпечення підйому ринкової вартості бізнесу, підприємства;
  • стимулювання персоналу та вирішення інших питань.

Способи планування прибутку

Значущою функцією в такій справі, як планування прибутку, є підрахунок планового прибутку. Розмір планового прибутку зобов’язаний бути економічно обґрунтованим, достатнім для своєчасного здійснення в повному обсязі всіх зобов’язань компанії, а також забезпечувати її безперервний розвиток.

Планування прибутку організації передбачає розробку прогнозів за розміром прибутку і напрямками застосування прибутку, поточний і оперативне планування і розподіл прибутку, а також її формування і використання. Планування прибутку організації являє собою розробку політики управління фінансовим прибутком підприємства на кілька наступних років, яка встановлює систему довгострокових завдань, таких, як планування і розподіл прибутку відповідно до стратегічного розвитком підприємства.

Поточне планування прибутку і рентабельності передбачає розробку певних планів, які засновані на цільових показниках компанії, плановані обсяги фінансової, виробничої та інвестиційної діяльності, розробленому комплексу нормативів і норм витрат окремих типів ресурсів, існуючих податкових ставках, підсумки аналізу прибутку за попередній період.

Основною формою поточного планування прибутку є планування витрат і доходів компанії. Оперативне планування формування і використання прибутку становить собою розробку системи бюджетів (так зване бюджетування). Бюджет містить в собі фінансовий оперативний план короткого періоду (до одного року), який відображає витрати і надходження матеріальних засобів в процесі втілення в життя певних напрямків економічної діяльності.

Спосіб прямого рахунку

Практично застосовуються різноманітні методи планування прибутку. Найпоширенішим вважається спосіб прямого рахунку.

При даному способі планований прибуток на виготовлену продукцію, яка підлягає реалізації в найближчому періоді, визначається як різниця між витратами і доходами в усіх напрямках роботи компанії. При використанні даного способу необхідно брати до уваги прибуток в залишках виготовленої продукції на початок і закінчення планового періоду. Даний метод планування прибутку показує найкращу ефективність при випуску не дуже великого асортименту продукції.

Спосіб прямого рахунку застосовують при обгрунтуванні освіти нового або розширення функціонуючого підприємства або при виконанні будь-якого проекту. Однією з різновидів способу прямого рахунку виступає фінансове планування прибутку, де застосовуються методи планування прибутку поассортіментно (тобто, мається на увазі визначення прибутку по будь-якої асортиментної групі).

Перевагою способу прямого рахунку вважається його простота. Але його доцільно застосовувати, коли необхідно продумати фінансове планування прибутку на невеликий термін.

Вивчення ліміту рентабельності

Планування і прогнозування прибутку може здійснюватися і по інших методів, для прикладу, розбір ліміту рентабельності, прогнозування рентабельності, розбір перекриття ліквідності, спосіб нормативний, екстраполяціонний спосіб, а також інші аналітичні методи.

Вивчення ліміту рентабельності дає можливість оцінити взаємозв’язок планованого прибутку та еластичності компанії по відношенню до коливань розміру витрат при обороті фінансових коштів. Зазвичай будується комплекс графіків, які показують цю залежність.

Важливе значення має різниця, яка існує між мінімальним оборотом, обов’язковим для покриття витрат, і планованим оборотом. Саме дана різниця характеризує рівень свободи підприємства в такій справі, як планування і прогнозування прибутку.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Некумулятивний дивіденд