Особливості військового бюджетного процесу в деяких країнах

Розглянемо структур військового бюджету одного з найбільших країн світу Сполучених Штатів Америки, який в складі загальнонаціональної кошторису носить найменування програма «Національної оборони». У неї включені бюджетні асигнування за наступними відомствам:

  • Міністерству оборони;
  • Міністерства енергетики (щодо ядерної програми);
  • FBI (фінансування контррозвідувальну діяльність);
  • FEMA (громадянська оборона);
  • Національному науковому фонду (кошти на військові дослідницькі програми);
  • Службі комплектування Збройних сил і Корпусу морської піхоти;
  • Міністерству транспорту для створення і підтримки резерву транспортних засобів.

До всього іншого за рахунок коштів військового бюджету покриваються витрати на утримання центрального апарату Пентагона і пенсійні забезпечення співробітників деяких спеціальних служб, зокрема, Центрального розвідувального управління. При підготовці бюджету в США використовується концепція програмно-цільового планування на підставі заявок від перерахованих вище міністерств і відомств.

Підготовка кошторису витрат за програмою національної оборони здійснюється профільними комітетами і підкомітетами. Після затвердження документа він передається на розгляд Конгресу, яке відбувається в два етапи. Палата громад приймає попередню бюджетну резолюцію, після чого в справу включається Сенат. У разі появи серйозних розбіжностей формується погоджувальна комісія, в компетенції якої врегулювання спірні питань.

Після остаточного затвердження Федерального бюджету організовується його виконання. Зазначений процес включає в себе наступні елементи:

  • Виділення фінансових коштів в обсягах і в терміни зазначені в документі;
  • Витрачання бюджетних асигнувань на певні цілі;
  • Контроль фінансової діяльності центральних органів виконавчої влади;
  • Ведення обліку грошових операцій підготовка і складання звітів;
  • Аналітична діяльність.

Така організація бюджетного процесу закріплена федеральним законодавством і дозволяє оперативно вирішувати питання фінансування оборонних програм. Наявність зворотного зв’язку у вигляді звітності та системи контролю дає можливість перевірки цільового використання виділених коштів і оцінки ефективності вкладень.

Посилання на основну публікацію