Оперативний облік

Оперативний облік – форма обліку, яка доповнює інші напрямки господарських обліків організації: податкових, бухгалтерських, управлінських, статистичних. Подібний облік формує оперативно-технічну інформацію для контролю над процесами у фінансовій та виробничій сфері організації. Виходячи з цього, ведення оперативного обліку дозволяє підвищити ефективність господарської діяльності, регулювати фінансові та виробничі процеси, контролювати їх протягом в організації.

Мета і основні методи оперативного обліку

Оперативний облік є основою для обліково-економічної інформації.

Оперативний облік проводиться з конкретною метою. Цілями в даному випадку виступають:

 

  • щоденний збір інформації за господарським процесам;
  • збір даних бухобліку;
  • аналіз собівартості продукції, що випускається;
  • обсяг витрат на заробітну плату;
  • оцінка рентабельності і ефективності організації;
  • облік інших показників ділового циклу (плинність кадрів, капіталообіг і т.д.).

 

Таким чином, оперативний облік є основою для обліково-економічної інформації, що стосується цілого ряду показників. До таких показників відносять: факти фінансово-господарської ситуації конкретної організації, явища і процеси.

Коректно складений оперативний облік може проінформувати:

 

  • про наявність запасів на виробництві (витратних матеріалів, сировини, технічного оснащення і т.д.);
  • про показники безперебійності процесу виробництва;
  • про надходження фінансування за куплену продукцію;
  • про обсяги товарів, що випускаються;
  • про обсяги щоденної відвантаження конкретного виду товарів покупцям.

 

Інформацію, отриману в ході вивчення фінансового та виробничого стану, використовує керівництво . Для об’єктивної оцінки стану організації керівництво повинно застосовувати методи оперативно-технічного обліку. Подібні методи є основою адекватного відображення ситуації, яка відбувається в організації (компанії, підприємства і т.д.) в конкретний період.

Ключовими методами оперативного обліку є:

 

  • спостереження за проведеними господарськими операціями;
  • контроль над явкою співробітників організації;
  • регуляція виробничої потужності / простоїв;
  • аналіз режиму технологічного процесу.

 

Методи ведення оперативного обліку побудовані на оцінці цілого ряду змінних. До їх числа відносять трудові, натуральні або грошові вимірники, які зафіксовані в організації в конкретний момент.

Ведення оперативного обліку в контексті виробничих вимірників

Оперативний облік – форма обліку, яка доповнює інші напрямки господарських обліків.

Статистика оперативного обліку, як правило, будується на трьох виробничих вимірі: грошовому, трудовому і натуральному. Однак грошовий вимірник – менш постійна змінна, тому облік базується переважно на трудових і натуральному вимірі.

Натуральні вимірники – кількісний показник (визначає тонни, метри, кілограми і інші одиниці виміру), який дає інформацію про однорідних об’єктах організації. Такі об’єкти можуть ставитися до продукції, що випускається, до ресурсів, якими володіє конкретна компанія / підприємство в певний момент. Кожен кількісний показник зафіксовано в обліку окремо, наприклад, в різні графи розміщують тонну вугілля і тонну сталі.

Трудові вимірники – показники (хвилини / години / дні), на підставі яких складається оперативний облік. Фактично такий вимірювач відображає час, витрачений на виконання роботи. Облік цього показника дозволяє управляти нормами вироблення, ефективністю праці, крім того, на підставі часу, витраченого на роботу, встановлюється обсяг заробітної плати конкретного співробітника.

Грошові вимірники – грають роль у веденні оперативного обліку в меншій мірі, ніж трудові і натуральні показники організації. Проте, аналіз грошових вимірників дозволяє визначити єдину вартість об’єктів обліку, обсяг витрат або прибутку організації за конкретний період і т.д. Основним показником грошових вимірників вважається нацвалюта.

Аналіз ефективності оперативного обліку

Оперативний облік – невід’ємна складова аналізу господарсько-виробничих процесів організаці]. Оперативний облік – невід’ємна складова аналізу господарсько-виробничих процесів організації. Його ведення дозволяє оптимізувати роботу діяльність всіх сфер компанії / підприємства, підвищити рентабельність і т.д.

Таким чином, до основних переваг ведення оперативного обліку відносять:

  • швидкість отримання даних про господарську, трудової та фінансової сферах організації;
  • швидкість впливу на господарську діяльність;
  • можливість регулювання (і контролю) всіх процесів з метою їх оптимізації;
  • підвищення рентабельності організації.

Щоб оперативний облік організації був ефективний, керівництво використовує різні документи і дані. 

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Розширене виробництво