Оперативне планування

Оперативне планування – вид планування, що припускає складання планів на короткі тимчасові проміжки, що представляє намічені раніше роботи в максимально детальному вигляді. Виробнича програма підприємства деталізується протягом декади, тижня, доби і зміни. Оперативне планування – завершальний етап загального процесу планування на підприємстві.

Ключова мета оперативного планування – організація рівномірного виробництва продукції, що відповідає визначеним критеріям якості, в заданих обсягах.

Чим відрізняється оперативне планування від стратегічного?

Є ряд відмінних рис:

1. Оперативне планування здійснюється менеджерами нижчого і середнього рівня, тоді як стратегічне планування – обов’язок керівників вищого рангу.

2. Оперативні рішення є рутинними і приймаються щодня, а стратегічні вимагають більш тривалого часу.

3. Оперативне планування не вимагає розробки альтернативних варіантів, які є обов’язковими для стратегічних планів.

4. Стратегічне планування розглядає в тому числі і зовнішні інформаційні джерела, тоді як оперативне – тільки внутрішні.

Які завдання покликане виконувати оперативне планування?

Базове завданням, якк має вирішувати оперативне планування, вважається організація роботи співробітників компанії таким чином, щоб виробництво було ефективним. Є також ряд завдань другого ступеня значимості:

  • Створення комплексного виробництва.
  • Ефективне витрачання робочого часу.
  • Виконання завдань з випуску готової продукції.

Методи оперативного планування

Вибір методу планування залежить від специфіки виробництва. Виділяють 4 методу оперативного планування:

 Методи оперативного планування

1. Об’ємний метод дозволяє «розбити» річний план на менш довгострокові складові. Результатом оперативного планування є плани на місяць, тиждень, навіть на годину. Чим більш детальним виявиться розподіл планового обсягу виробництва, тим легше буде здійснювати контроль за ефективністю роботи. Об’ємний метод передбачає не тільки розподіл планів, а й оптимізацію виробничих фондів.

2. Календарний метод дозволяє визначити конкретні терміни запуску виробництва певного продукту і кінця його виготовлення. За допомогою календарного методу розраховується тривалість виробничого циклу. У свою чергу виробничий цикл лежить в основі місячної виробничої програми цеху.

3. Змішаний метод передбачає одночасне планування тривалості виробничого циклу та обсягів виконуваних за деякий період робіт.

4. Динамічний метод розглядає взаємодію таких показників, як терміни, обсяги, динаміка виробництва. Вважається, що саме цей метод дає можливість максимально достовірно та повно враховувати виробничі можливості фірми. Основний інструмент, який використовується при динамічному методі – план-графік виконання споживчих замовлень.

Класифікації оперативного планування

Існують дві основні класифікації оперативного планування – вони пропонують ділити його таким чином:

Класифікація оперативного управління

Календарне планування полягає в розподілі річних планів між підрозділами, а також в доведенні планових цифр до кожного виконавця робіт. Календарне планування грунтується на таких даних, як трудомісткість робіт і терміни поставки продукції. Поточне планування полягає в оперативному контролі і регулюванні витрачання матеріалів і випуску продукції.

За іншою класифікацією оперативне планування буває міжцеховим і внутрішньоцеховим. Міжцехове планування передбачає регулювання виконання робіт всіма цехами, а також координацію діяльності допоміжних служб. Міжцехове планування базується на таких даних, як портфель замовлень і зведений план реалізації. Внутрішньоцехове планування полягає в складанні графіків роботи потокових ліній і виробничих ділянок.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Захист капіталовкладень