Оперативне керування

Оперативне управління – процес розробки і проведення заходів, спрямованих на отримання максимального економічного ефекту при мінімальному рівні витрат і заснованих на поточну фінансову ситуацію. Ключова мета оперативного управління – забезпечення ліквідності підприємства в короткостроковому періоді.

Оперативне управління: призначення

Необхідність оперативного управління обгрунтована поточними змінами умов ведення господарської діяльності організації, які можуть бути викликані різними причинами, такими як:

Суб’єктивні чинники, наприклад, помилки працівників, відповідальних за розподіл фінансів на макрорівні.

Нові обставини, що змушують фірму відхилитися від заздалегідь запланованого фінансового плану (наприклад, зміна податкової ставки).

Досягнення НТП, які дають не враховані при прогнозуванні фінансової ситуації можливості.

Надзвичайні ситуації, які здатні збити ритм виробництва і знищити матеріальні і майнові цінності підприємства.

Непередбачувані труднощі в міжнародних відносинах, які позбавляють підприємство можливості розраховувати на зарубіжні інвестиції.

Оперативне управління фінансами покликане мінімізувати наслідки від негативних факторів.

Завдання оперативного управління

Для досягнення базової мети слід вирішити комплекс завдань, тісно переплетених між собою. До таких завдань відносяться:

  • Недопущення накопичення надлишкових коштів в касі і на банківському рахунку підприємства.
  • Організація системи контролю за діяльністю менеджерів, які визначають, яким чином будуть розподілятися гроші компанії.
  • Пошук найбільш дешевих матеріалів для виробництва.
  • Пошук нових ринків збуту продукції компанії.
  • Своєчасне інформування керівників про фінансовий стан компанії.
  • Забезпечення надходження найбільш важливих платежів точно в строк.
  • Підтримка оборотних коштів в ліквідній формі в такій кількості, щоб їх вистачало для здійснення щоденних розрахунків.
  • Регулярний внутрішній аудит.

Оперативне управління: елементи і підсистеми

Оперативні інструменти повинні гарантувати безперервність процесу управління – цим оперативне управління відрізняється від стратегічного. Щоб система оперативного управління була максимально ефективною, вона повинна включати в себе наступні підсистеми:

Система пріоритетності платежів. Ця система служить для збалансування платіжного календаря на випадок, якщо в один день сукупна сума заявок на платіж перекриє наявний обсяг ліквідних ресурсів. Складається план платежів, в якому грошові транзакції групуються в порядку пріоритету.

Управління матеріальними запасами. Мета управління – мінімізація витрат на зберігання запасів, основні методи – класична модель і модель Канбан (точно в строк). Класична модель дозволяє визначити загальні витрати на утримання і оптимальний обсяг запасів, а модель Канбан – організувати рух запасів таким чином, щоб вони залишалися на складі якомога менше часу.

Нормування залишків. Встановлений норматив дає можливість виявити дефіцит і надлишок грошових коштів і дозволяє приймати зважені рішення щодо розподілу фінансів в короткостроковому періоді.

Система відповідальних розпорядників та механізм контролю за їх діяльністю. Оперативне управління фінансами має передбачати можливість отримання даних про рух зобов’язань і грошових коштів по кожному з розпорядників, інакше встановити особистий ліміт для них буде неможливо.

...
ПОДІЛИТИСЯ: