Операційний валютний ризик

Операційний валютний ризик – один з видів ризиків, яким піддається сторона довгострокової позики через ймовірних коливань курсу валют. Англійська назва – transaction risk.

Операційний валютний ризик – вид ризику, що виникає при проведенні спеціальних операцій, пов’язаних з вчиненням платежів, а також отриманням коштів у валюті. Одна з умов появи валютного ризику – проведення розрахунків не відразу, а через певний проміжок часу. Такий вид ризику може стати причиною скорочення обсягів доходу в порівнянні з початковим розрахунком.

Операційний (трансакційний) ризик – вид ризику, що виникає унаслідок різниці між двома параметрами угоди (термінів поставки з іншої країни при одному обмінному курсі, а також здійснення платежів при іншому).

Операційний валютний ризик: сутність та місце в класифікації

Валютний ризик завжди пов’язаний з потенційними втратами учасника операції через зміни курсу. Залежно від видів і особливостей угоди він може мати кілька видів:

1. Операційний валютний ризик знаходиться в тісному зв’язку з торговельними та фінансовими угодами, пов’язаними з інвестуванням, а також процентними (дивідендними) виплатами. Такий вид ризику можна позначити, як небезпека недоотримати прибуток або ж зазнати збитки через зміни курсу валют на очікуваний потік капіталу. Сторона-експортер, яка отримує іноземну валюту за реалізовану продукцію, буде нести втрати від зниження курсової ціни іноземної валюти (щодо курсу національної грошової одиниці). У свою чергу, сторона-імпортер зазнає збитків у разі зростання курсу іноземної валюти (знову-таки, по відношенню до внутрішньої грошової одиниці).

Факт невизначеності ціни експортної продукції при її вимірі у внутрішній валюті та за умови оформлення рахунку-фактури в іншій грошовій одиниці може стати стримуючим фактором для експорту. Це пов’язано з тим, що у сторони-експортера виникають сумніви з приводу прибутку після реалізації того чи іншого товару. У свою чергу, невизначеність ціни імпорту в нацвалюті, вартість якої встановлюється в зарубіжних грошових одиницях, підвищує ризик втратити частину прибутку від імпорту. Це пов’язано з тим, що в разі перерахунку у внутрішню валюту країни, вартість товару (продукції) виявляється неконкурентною. Як наслідок, валютний ризик може стати перешкодою на шляху до розвитку відносин між країнами в торговельній сфері.

Мають певні незручності і імпортери, які одержують рахунки-фактури в іноземній валюті. Складнощі виникають в момент встановлення ціни імпортної продукції у внутрішній грошовій одиниці. Особливо це актуально при підвищеній чутливості збуту до змін вартості, коли, наприклад, в ролі конкурентів виступають внутрішні виробники, які не відчувають впливу «плаваючих» валютних курсів.

2. Трансляційний валютний ризик часто називають балансовими або розрахунковим. Він з’являється через невідповідність між пасивами та активами, виразимими в грошових одиницях різних держав. Наприклад, у підприємства Великобританії, відкрило «дочку» в США, є активи в американській валюті. Якщо у неї немає достатнього обсягу пасивів (в цій же валюті), то ризик зростає. Якщо американський долар впаде по відношенню до британського фунта, то це призведе до зниження балансової вартості активів «дочки» британського підприємства. Це обумовлено тим, що звіт основного підприємства обчислюється на базі внутрішньої валюти (фунта стерлінгів). Таким же чином підприємство з чистими пасивами в грошах іншого боку ризикує при підвищенні ризику курсової ціни.

3. Економічний валютний ризик. Джерелом несприятливих подій є дія коригувань курсу на загальне фінансове становище підприємства. Наприклад, зміна курсу може привести до зниження обороту товарів або ж коригування цін підприємства на аспекти виробництва або готового товару в порівнянні з іншими цінами на ринку. Ризик може виникати внаслідок потужної боротьби конкурентів з боку компаній, що виробляють таку ж або іншу продукцію. Вплив можуть надавати й інші джерела, наприклад, дії уряду щодо стримування курсу і запобігання інфляції.

Економічний валютний ризик найменш небезпечний для підприємств, які витрачають кошти у внутрішній (національний) валюті. Тобто у таких компаній немає альтернативних виробничих факторів, що впливають на зміну курсу. Продукція реалізується тільки всередині країни, тому описаний вид ризику стає неактуальним. З іншого боку, навіть такі підприємства не можуть розраховувати на повний захист, адже зміни курсу валюти можуть призвести і до ряду інших неприємних наслідків – до зниження рівня прибутку, купівельної спроможності і так далі.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Нумерований рахунок