Офшорний фонд – це юридична особа, зареєстрована в офшорі з метою захисту активів організації та мінімізації податкового тягаря. З моменту передачі майна в офшорний фонд засновники перестають бути його власниками, отже, при банкрутстві організації таке майно не може бути примусово відчужене. Майном, переданим в фонд, розпоряджається рада, який здійснює розподіл між бенефіціарами відповідно до отриманих раніше від засновників інструкціями.
Офшорні фонди: основні учасники відносин
Основними учасниками є наступні:
- Засновник – особа, яка несе відповідальність перед кредиторами і передає майно фонду.
- Рада фонду – виконавчий орган.
- Бенефіціари – вигодонабувачі, які отримують спрямоване в фонд майно.
- Важливий елемент відносин – статут фонду (Foundation Charter), документ, який виступає основним регулятором роботи офшорної компанії. Статут фонду містить перерахування цілей його функціонування.
Особливості та переваги офшорних фондів
Офшорним фондам властиві такі характерні риси: Офшорний фонд
Фонди наділені всіма правами юридичних осіб – наприклад, вони можуть торгувати акціями, співпрацювати з іншими організаціями.
Фонд може бути організований на невизначений термін, а бенефіціарами можуть виступати люди, які ще не народилися.
Імена бенефіціарів є конфіденційною інформацією, на відміну від імен членів ради фонду.
Конфіденційність фондів охороняється жорстко: за розголошення порушнику загрожує не штраф, а кримінальна відповідальність і висновок.
Офшорний фонд може отримати у власність не тільки нерухомість і гроші, але також предмети мистецтва і нематеріальні активи (наприклад, патенти або ноу-хау).
У деяких офшорах доходи фонду не обкладаються податком (Панама, Сент-Кітс і Невіс).
Майно, передане фонду, теж не обкладається податком.
Метою функціонування офшорного фонду може бути не тільки захист майна від відчуження на користь кредиторів, а й захист від недоцільного використання бенефіціарами.
Необхідності здавати звіти про діяльність фонду або проводити аудит немає.
Види офшорних фондів
Фонди в залежності від засновника можуть бути класифіковані на такі види:
- Державний.
- Приватний.
- Публічний.
- Змішаний.
Публічні фонди організовуються групою осіб або родиною, тоді як приватні – однією людиною. Змішані фонди відрізняються гнучкістю структури, а також тим, що до них пред’являється мінімум вимог, тому за характеристиками вони більше схожі на трасти. Ключова вимога до змішаного фонду – зобов’язання на суму, що не перевищує 100 доларів.