Офшорні центри

Під офшорним фінансовим центром, скорочено ОФЦ, мається на увазі певна держава або частина його території, на якій компанії нерезиденти ведуть свою діяльність на пільгових умовах. Працювати в таких країнах воліють великі організації, які зацікавлені в мінімізації податкового тягаря.

Розрізняють чотири основні ознаки, за наявності яких держава відносять до офшору:

  • комерційна діяльність здійснюється іноземними компаніями, які не мають права працювати в країні своєї реєстрації;
  • внутрішнє законодавство максимально спрощує ведення бізнесу для нерезидентів;
  • одним з основних принципів роботи іноземних компаній полягає в дотримання повної конфіденційності щодо їх діяльності;
  • в країні для нерезидентів діють спеціальні податкові режими.

Класифікація ОФЦ

Залежно від рівня співпраці з міжнародним співтовариством серед офшорів виділяють три групи:

Країни, влада яких контролюють роботу офшорних компаній. У свою чергу нерезиденти повинні вести облік своєї фінансової діяльності згідно з міжнародними стандартами. До таких ОФЦ зараховують Швейцарію, Люксембург, Дублін, Гонконг.

Сторони, чиє національне законодавство яких передбачає здійснення нагляду за діяльністю нерезидентів. Однак такі норми, як і сам процес контролю в цілому потребують деякого посилення. До таких офшорів відносять Барбадос, Гібралтар, Монако, Андорри.

Саму велику групу становлять офшори, у яких контроль відсутній або ж проводиться вкрай обмежено. Такі держави не прагнуть до міжнародної співпраці і не дотримуються загальноприйнятих стандартів. До них відносяться Сейшельські острови, Панама, Ліван, Коста-Ріка, Вануату та т. д.

Основні характеристики ОФЦ

Офшору притаманні такі характерні особливості:

  • фінансова система таких країн має велику кількість інститутів для обслуговування бізнесу іноземних компаній;
  • нерезиденти здійснюють свою діяльність за межами офшору, в той час як влада всіляко підтримують національну економіку;
  • фінансова система передбачає сплату податку на прибуток за нульовими або дуже низькими ставками;
  • всі фінансові операції нерезидентів підпадають під режим банківської таємниці, що гарантує повну анонімність діяльності офшорних компаній.

Особливості регулювання діяльності ОФЦ

Потрібно відзначити, що офшори залишаються дуже зручним способом для легалізації доходів, отриманих від злочинної діяльності. Адже в них можна відкривати анонімні рахунки в банках, місцева влада недостатньо контролюють діяльність нерезидентів, а особистість клієнта надійно захищена положеннями про банківську таємницю. Крім того, велика частина офшорів відмовляється приєднатися до міжнародних договорів, які передбачають надання правової допомоги в процесі розслідування фінансових злочинів.

Така ситуація породжує проблеми міжнародного масштабу. Але всі спроби встановити мінімальний контроль над комерційною діяльністю в офшорах зазнали невдачі. Адже ОФЦ знаходяться в самостійних державах, які згідно з принципами міжнародного права мають на своїй території необмеженим суверенітетом. Також необхідно мати на увазі, що місцева влада зацікавлені в діяльності в межах їх юрисдикції нерезидентів, оскільки фінансовий сектор є основною статтею їх доходів.

З огляду на ситуацію, що склалася МВФ і ряд розвинених країн, які називаються «Великою сімкою», створили тимчасову робочу групу для вивчення діяльності ОФЦ і можливості їх впливу на фінансову систему в цілому. Основні завдання робочої групи зводяться до наступного:

  • оцінити роль ОФЦ в створенні потенційних загроз для світової фінансової системи;
  • дати характеристику конкретним ОФЦ щодо дотримання ними міжнародних стандартів;
  • розробити рекомендації, метою яких виступає спонукання ОФЦ до дотримання стандартів в галузі регулювання фінансової діяльності.

На даний момент ряд міжнародних організацій – МВФ, Форум економічної стабільності, а також Організація економічного розвитку, опублікували так звані чорні списки, в які потрапили країни, які відмовляються від співпраці в боротьбі з нелегальними доходами.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Перевернутий ринок