Офіційні резервні операції: особливості, умови, види

У практичній сфері існує кілька видів резервних операцій з валютою. Зокрема, вони можуть бути:

– стерилізованими – валютні операції (інтервенції), при яких здійснюється коригування офіційних нетто-активів. Останні компенсуються певною часткою внутрішніх засобів. Особливість таких операцій – практично повна відсутність впливу на розмір офіційної «фінансової бази»;

– нестерилізовані операції – ті угоди, в результаті яких відбувається коригування фінансової (грошової) бази.

Щоб офіційні резервні операції дозволяли домогтися бажаних результатів щодо коригування курсової ціни, слід дотримуватися цілої групи умов. До них можна віднести:

– наявність в розпорядженні достатнього обсягу валютних коштів для проведення резервних операцій (угод з валютою);

– повна довіра з боку учасників ринкової сфери до політики центрального банку, а також до обраному курсу;

– внесення змін до фундаментальні показники економіки, в такі як темп зміни фінансової маси, темпи інфляції і так далі.

У вигляді прикладу неуспішних резервних операцій, які проводилися центральними банками з метою підтримки курсової ціни внутрішньої валюти, можна привести заходи Банку Франції (9-15 жовтня 1995 рік). У цей період спостерігалося зниження курсової ціни національної валюти. При цьому ключове значення мали кон’юнктурні чинники, пересилити старання центрального банку країни. Всі дії, спрямовані на операції з валютою для утримання курсу внутрішніх грошей, виявилися марними – ціна валюти продовжувала падати.

Сьогодні все більшої популярності набувають офіційні резервні операції, які носять скоординований або узгоджений характер. Найбільше таких угод було проведено в 1987 році, коли група центральних банків кількох великих країн (Великобританії, Німеччини, Японії та Сполучених Штатів) спільними зусиллями утримували курс долара США і здійснювали фінансування дефіциту (нестачі) поточного платіжного балансу Штатів.

...
ПОДІЛИТИСЯ: