Оцінка запасів

Оцінка запасів – це оцінка в грошовому еквіваленті за все того, що може принести прибуток в майбутньому. Готовий товар може приносити прибуток, тому що його можна продати з вигодою, сировина – це теж майбутній прибуток, оскільки саме з сировини створюються товари. Оцінюючи всі запаси компанії, підприємець може зробити висновок про свої фінансові можливості, розпланувати свою роботу на певний строк. Оцінювати запаси підприємства можна різними способами, розберемо окремо кожен з них.

Способи оцінки запасів компанії

Перший спосіб оцінки – поштучний. Це найбільш простий спосіб оцінити фінансові перспективи компанії, коли кожна одиниця виробленого товару або сировини підраховується окремо. Купівельний попит на товари не враховується, аналізується тільки поточна вартість продукції. Загальне уявлення про діяльність компанії на основі поштучного методу фінансової оцінки створити можна, але ця оцінка далеко не завжди буває точна. Причина: попит на економічному ринку мінливий, товар часом не вдається продати за його нормальною ціною тільки тому, що він «застарів».

Другий спосіб називається «ФІФО», за першими літерами латинської трактування: «Перший товар, що надійшов в запас, буде першим продаватися споживачам». Тобто в даному методі економічної оцінки враховується тимчасова затримка надходження грошей. Той товар, який першим був завезений в магазин, буде продаватися першим (особливо це актуально для харчових продуктів), а іншим товарам треба буде чекати своєї черги, тому що всі завезені товари продавати одночасно не виходить. Облік часу в методиці ФІФО дуже важливий: не дивлячись на те, що товари оцінені на певну суму, одноразово її принести вони не можуть, гроші будуть надходити із затримкою. Затримка може дуже вплинути на розвиток компанії, тому про неї не варто забувати.

Зворотний по відношенні до ФІФО метод називається «ЛІФО»: першими будуть продаватися товари, які завезені останніми. Даний метод оцінки використовується в компаніях, які виробляють «тимчасово цікаві товари». Коли проходить деякий час, товар перестає бути цікавим, його все складніше стає продати. Приклад – компанії кінопрокату. Припустимо, що в магазин, де продаються диски з фільмами, надійшло кілька кінозаписів: одні випущені тиждень тому, інші – місяць, треті – рік. За методом ФІФО треба продавати ті диски, яким вже виповнився рік, але продавці в кіномагазінах чинять інакше: виставляють на полиці диски тижневої давності. Чому? Тому що на них максимальний попит, їх можна дуже швидко розпродати. Якщо цього не зробити – інтерес впаде, товар буде залежуватися.

Четвертий метод називається методом середньої вартості – усі товари перемішуються, а вже потім оцінюються. У чомусь цей метод нагадує найперший з розглянутих нами. Таким чином, економічна оцінка запасів може проводитися чотирма способами, з урахуванням і без урахування часу виробництва товарів.

...
ПОДІЛИТИСЯ: