Оцінка ліквідності

Оцінка ліквідності – це аналіз фінансового стану господарюючого суб’єкта, його здатності швидко мобілізувати активи для погашення кредиторської заборгованості.

Сфера використання

Показники ліквідності використовуються:

  • акціонерами, учасниками компанії – для моніторингу її діяльності та запобігання банкрутству;
  • фінансовими установами та іншими комерційними кредиторами – для визначення здатності потенційного позичальника своєчасно розраховуватися за зобов’язаннями;
  • державою в особі податкових органів – для встановлення можливості підприємства вносити до бюджету обов’язкові платежі.

Для чого потрібна оцінка ліквідності?

Ліквідність товарно-матеріальних ресурсів і достатність грошових коштів зумовлюють платоспроможність господарюючого суб’єкта. Грошей як таких повинно вистачати для погашення зобов’язань. В умовах браку грошової маси суб’єкт господарювання визнається платоспроможним у разі, якщо він здатний:

  • швидко і за номінальною ціною (без надання знижок) реалізувати майно і з метою розрахунку з кредиторами;
  • в найкоротші терміни генерувати доходи.

Ліквідність активів

Перелік цінностей в порядку убування ліквідності:

  • грошові кошти, розміщені на дебетових рахунках в банках, готівка в касі, банківські векселі, емітовані урядом цінні папери;
  • дебіторська заборгованість, емітовані комерційними суб’єктами цінні папери, видані позики;
  • товарно-матеріальні запаси;
  • обладнання, транспорт;
  • нерухомість;
  • не завершені будівництвом об’єкти.

Оцінка ліквідності суб’єкта господарювання в кожному окремому випадку має на увазі обов’язкову модифікацію бухгалтерського балансу. Це дозволяє реально оцінити ліквідність кожного активу. Варіативність ліквідності можлива для кожної окремо взятої цінності, наприклад:

  • дебіторська заборгованість нерідко має термін погашення близько року;
  • вкладення в векселі комерційних суб’єктів можуть мати на увазі фінансування дочірніх підприємств або афілійованих компаній.

Розрахунок ліквідності балансу

Для оцінки ліквідності активи поділяють на такі види:

  • найбільшою мірою ліквідні (А1);
  • швидко збувається (А2);
  • повільно реалізовані (А3);
  • важко збувається (А4).

Аналогічним чином класифікують зобов’язання (пасиви):

  • особливо термінові (П1);
  • короткострокові (П2);
  • довготривалі (П3);
  • перманентні (П4).

Баланс господарюючого суб’єкта визнається абсолютно ліквідним при одночасному виконанні таких умов: А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≥ П4.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Інформаційний колапс