Оцінка конкурентоспроможності товару

Під оцінкою конкурентоспроможності товару мається на увазі вибір критеріїв конкурентоспроможності, визначення їх показників і зіставлення отриманих результатів з базовими стандартами якості. Розрізняють реальну і прогнозовану конкурентоспроможність. Перша відображає очікувану здатність продукту задовольняти купівельні потреби на підставі нормативних умов, технічних стандартів і т. д., тоді як реальна базується на вивченні характеристик товару. Вона показує фактичну здатність до задоволення певних потреб.

Товар вважається конкурентоспроможним, якщо одна або кілька його провідних характеристик вище, ніж у аналогічного продукту. Необхідно відзначити, що для споживача не настільки важливо отримання кращої за всіма параметрами речі, як наявність в ній властивостей і характеристик, які вважаються найбільш важливими. І заради поліпшення основних параметрів покупці готові поступитися другорядними якостями.

Як відбувається процедура оцінки?

Процес оцінки конкурентоспроможності включає в себе кілька складових:

Дослідження ринку, тобто особливостей його розташування, спеціалізації, ємності і т. д.
Ознайомлення з конкурентами, зокрема, перевагами і недоліками пропонованих ними продуктів, особливостями упаковки, методами маркетингової діяльності.
Вивчення потреб потенційного клієнта. На цьому етапі необхідно встановити сегмент потенційних покупців, визначити мотиви придбання певного товару, способи його використання. Також необхідно з’ясувати ряд факторів, які впливають на формування купівельного переваги або незадоволеності певним продуктом.
Вибір критеріїв для оцінки товару, в тому числі технічних і ергономічних.
Визначення параметрів, якісні показники яких будуть відображати рівень конкурентоспроможності продукту.

Критерії, що використовуються для проведення оцінки

Суть оцінки полягає у визначенні того, наскільки досліджуваний продукт відповідає потребам споживача. Тому для отримання об’єктивних даних необхідно використовувати ті ж критерії, якими керується покупець при виборі певного товару. Таким чином, визначення критеріїв вважається одним з основних етапів оціночного процесу.

Критерії оценкіС точки зору споживача головним критерієм конкурентоспроможності виступає рівень задоволення певних потреб. Однак цей критерій не піддається виміру в силу необ’єктивного сприйняття товарів покупцями. Як правило, розрекламований продукт невисокої якості вважається краще більш якісного товару, для просування якого не використовується реклама. Тому в процесі оцінки прийнято використовувати непрямі критерії, які поділяються на дві великі групи – споживчі та економічні.

Споживчі критерії безпосередньо пов’язані з якістю товару, тобто сукупністю характеристик, що дають йому можливість якомога повніше задовольняти купівельні потреби. Критеріями якості є параметри, за допомогою яких встановлюється певна потреба і можливості для її задоволення. Серед них розрізняють наступні параметри:

  • призначення,
  • ергономічні,
  • нормативні,
  • естетичні.

Під економічними критеріями мається на увазі вартість товару і можливість отримання на нього знижки. На формування ціни впливає величина виробничих витрат і витрат на реалізацію. Необхідно відзначити, що конкурентоспроможність товару передбачає використання різних груп цін: закупівельної, реалізаційної та споживчої.

Закупівельна ціна формує переваги на товари виробничого призначення у виробників продукції. Реалізаційна ціна встановлюється на послуги і готову до вживання продукцію, для використання якої не потрібні додаткові витрати. Споживча ціна включає в себе реалізаційну вартість товару і витрати на його транспортування, зберігання, догляд, енерговитрати і т. д. Споживча ціна використовується для формування вартості технічно складних товарів, одягу, взуття і т. д.

Методики оцінки конкурентоспроможності

Методика оценкіДля визначення рівня конкурентоспроможності товару використовуються кілька методик. Найбільш популярною вважається методика за обсягом продажів. Її сутність полягає в вимірі рівня продажів. Якщо товар конкурентоспроможний, то він користується попитом у покупців, що відповідним чином збільшує кількість укладених угод. Також ця методика використовує і інші параметри, наприклад, динаміку укладення роздрібних договорів.

Метод аналізу споживчих характеристик пропонує виявляти мотиви покупця. Для цього необхідно визначити характеристики, які роблять товар корисним для споживача. В результаті встановлюється основний мотив по кожному продукту.

...
ПОДІЛИТИСЯ: