Обслуговування боргу

Обслуговування боргу – процес виплати основної заборгованості (зобов’язання), а також відсотків кредитодателю з боку позичальника (боржника) з чітким дотриманням умов договору за виданим позиці.

Обслуговування боргу (в історії) – періодичні (місячні) платежі лихваря-кредитору.

Обслуговування боргу: історична сутність

Отримувач позики (боржник) з урахуванням взятих на себе зобов’язань (або зобов’язань громадян держави) щомісяця повинен здійснювати процентні платежі і погашення основної частини заборгованості (наданої кредитором позики). Розподіл позики за особливою схемою. Певний термін орендар виплачує банківській установі лише «інтерес». Всі кошти йдуть на покриття 2/3 тих коштів, які банк повинен отримати в формі премії. Тільки після цього починаються відрахування на рахунок основної частини позики в кінці терміну платежів і в рахунок покриття основного боргу.

Послідовність платежів за відсотками і «тіла» боргу може здатися неважливим (несуттєвою). Але з позиції лихваря (банку) це ключовий момент (особливо з урахуванням регламентації угод з приватним покриттям). Центральний банк дозволяє випускати не більше 90% більше наявних в банківської установи резервів – депозитів фізосіб, заставного майна і так далі. Грубо кажучи, кредитор може надати сто рублів в кредит з десяти рублів, які у нього є в резерві на момент оформлення даної позики. Кошти надаються по частинах, траншами і часто в безготівковій формі.

Банку важливо, щоб потужність його мультиплікатора постійно росла, тому спочатку повинні погашатися відсотки, а вже після – головний обов’язок, який і забезпечений заставою. Після скоєння процентних виплат (забезпечення мультипліцивування) погашення основної суми позики відбувається як продаж забезпечення (застави) у розстрочку.

По суті, банку цікавий тільки відсоток, переважаючий на загальну суму позики і дозволяє отримати додатковий дохід. У свою чергу, продаж заборгованості в розстрочку додаткового прибутку не приносить. Як тільки отримано «інтерес», банківська установа «переводить» клієнта з фінансової частини економки в реальну.

Процес обслуговування боргу найкраще проглядається на рівні держави. Тут цей процес є одним з головних напрямків політики. Країна бере на себе ряд зобов’язань з виконання відразу декількох функцій – гаранта, кредитодавця і позичальника. При цьому процес управління державним позичкою та її обслуговування – комплекс заходів, що реалізуються з боку держави, і спрямованих на своєчасне погашення заборгованості, вчинення емісії та розміщення облігацій, контроль вторинного ринку боргових паперів, регулювання державної позики і так далі.

Процес регулювання та контролю всіх процесів покладається на ЦБ і Мінфін України, які і визначають обсяги позик, їх характер, бюджетний дефіцит і так далі. У завдання структур входить розробка інституційного забезпечення та кредитної політики.

Процес управління боргом і його обслуговування спрямований на реалізацію певних цілей соціального, економічного і політичного характеру. Всі вони визначаться прогресом в суспільстві і поточним станом у сфері економіки держави.

...
ПОДІЛИТИСЯ: