Обов’язкові норми витрат

схарчування, ставки заробітної плати, витрати на відрядження і так далі.

Обов’язкові норми витрат: класифікація

По закону всі бюджетні кошти, що надходять в держструктури, можуть бути витрачені на:

– виплату зарплати співробітникам з урахуванням укладених трудових угод, а також діючих на даний період правових актів. Останні, в свою чергу, регулюються угодами (договорами). У них регулюється величина заробітної плати для конкретної категорії співробітників;

– виплату зарплати співробітникам бюджетних структур, а також фінансове утримання працівників муніципальних органів, державної влади, муніципальних службовців і так далі. Сюди можна віднести фінансовий забезпечення, зарплату, винагороду в формі грошових коштів і так далі;

– виплату коштів на відрядження, а також вчинення інших платежів з урахуванням діючих норм законодавства та укладених контрактів (службових договорів);

– вчинення платежів з постачання певної продукції (товарів), виконання робіт, надання певних послуг для муніципальних або державних потреб;

– виплату податків, зборів, також вчинення інших обов’язкових платежів, що направляються в бюджет країни;

– компенсація поточного шкоди, яка була заподіяна бюджетним установам при реалізації його функцій.

Витрачання бюджету бюджетними структурами на інші цілі заборонено. Платежі за контрактами, виконання яких забезпечується з коштів федерального бюджету, проводиться з урахуванням існуючих лімітів та норм.

Всі існуючі норми витрат можна класифікувати наступним чином:

1. Обов’язкові і необов’язкові норми витрат.

До обов’язкових відноситься та категорія витрат, яка не може бути змінена за жодних обставин (крім випадків, передбачених на законодавчому рівні). До даної категорії відносяться ставки заробітної плати робітників, витрати на зарплату співробітникам, штат підприємства і так далі. Через гостру нестачу в бюджетних коштах та затримок заробітної плати співробітникам спеціальних установ і адміністрації дозволяється вносити коригування в дані норми. Як правило, це може відбуватися як у бік підвищення, так і зниження.

Необов’язкових норм на практиці набагато більше (часто вони носять назву факультативних). Складання даних норм витрат відбувається з урахуванням певних тонкощів роботи тієї чи іншої організації. При цьому на відміну від обов’язкових вони можуть бути скориговані. До даної категорії норм витрат відносяться витрати бюджетних коштів на утримання будівель, освітлення, опалення і так далі. У кожної організації є права коригувати подібні норми з урахуванням власних потреб і особливостей географічного розташування, але в межах норм, закріплених на державному рівні.

2. Матеріальні і грошові. До найбільш важливим відносяться матеріальні норми. Вони відображають, який обсяг коштів відповідає конкретній одиниці виміру витрат. Наприклад, скільки продуктів необхідно одному пацієнтові в лікарні на добу, яким повинен бути обсяг електроенергії в добу і так далі. Первинний тип матеріальних норм проставляється з урахуванням щодобових витрат. Після цього показники сумуються з урахуванням певного часового періоду.

Грошові норми показують реальну вартість. Такі показники дозволяють охопити загальну суму витрат у комплексі власних (особистих) коштів організації, так кошти бюджету. Розробкою таких норм, як правило, займаються НДІ (дослідні інститути). Затвердження розрахунків проводиться на рівні відповідних держструктур або Уряду України.

3. Індивідуальні та комбіновані. Особливість індивідуальних норм полягає в утриманні витрат (витрат) тільки на рішення якоїсь однієї задачі. Застосовуються індивідуальні норми при формуванні індивідуальних кошторисів тих чи інших установ.

Комбіновані норми представляють собою сумарний варіант затверджених індивідуальних норм по конкретному виробничому параметру (показником). Наприклад, такі показники можуть відображати витрати на утримання лікарняного місця (ліжка-дня). Використання норм дає можливість оптимальним чином підійти до формування зведених кошторисів і їх використання в подальшому.

Обов’язкові норми витрат також знаходять відображення в кошторисі витрат. Для бюджетної установи такі кошториси формуються відповідними відділами і підписуються керівником організації (наприклад, головбухом або керівником). Після дані у вигляді кошторису направляються в структури, які стоять вище за ієрархією. Там вони включаються в загальну частину відомства чи міністерства.

Посилання на основну публікацію