Оборотний капітал

Капітал оборотний – це поняття, яке бере свій початок зі школи класичної економіки. Вперше було згадано в працях шотландського економіста Адама Сміта. Поняття оборотного капіталу також часто згадується, як складова політичної економії Карла Маркса. Даний термін, як і основний капітал, позначає якісь виробничі відносини, що формуються в процесі розвитку підприємництва.

Сутність оборотного капіталу

Дане поняття часто використовується, як синонім терміну сфери бухгалтерії – власні оборотні кошти. При обліку, показник оборотного капіталу виступає різницею між поточними активами і пасивами. З економічної точки зору, оборотний капітал організації є нічим іншим, як сукупністю грошових коштів і виробничих мас, призначених для руху і реалізації на ринку з метою отримання прибутку за звітний період.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що даний вид капіталу має форму інвестицій в будь-яку підприємницьку діяльність за певний, короткочасний тимчасової цикл. Часто використовуються й інші терміни, наприклад, оборотні кошти або поточні активи.

Своїй назві цей економічний термін зобов’язаний характерною особливістю даного капіталу швидко надходити і виходити з обороту, що виділяє його в окрему категорію нарівні з основним капіталом. Це дозволяє стверджувати, що оборотний капітал має високий порогом ліквідності. Цей показник залежить від:

  • форми вираження оборотного капіталу, який може бути представлений у вигляді грошових коштів (максимальний показник ліквідності);
  • готової продукції (середня ступінь);
  • і виробничих ресурсів (найменший ступінь ліквідності).
Посилання на основну публікацію