Обмін валют: визначення

Операції купівлі та продажу валюти

Обмін валют – банківська операція, якої можуть легально займатися не тільки комерційні банки, але і інші установи, що мають ліцензію Нацбанку.

Це вид угод із продажу або купівлі грошових одиниць однієї країни за грошові кошти в іншій країні за певною ціною, що передбачає отримання прибутку пунктом обміну за рахунок різниці валютних курсів.

Обмінний курс кожної конвертованої іноземної валюти по відношенню до вітчизняної внутрішньої грошової одиниці встановлює Нацбанк. Ціна купівлі та продажу за курсом Нацбанку вважається офіційною на конкретний період часу. Її беруть за основу для розрахунків по міжнародних угодах, ЗЕД, торгівлі на фондовому ринку. Всі інші учасники, які займаються роздрібним обміном валют для фізичних осіб, встановлює свої власні курс обміну з урахуванням націнки, яка з одного боку дала б змогу отримати обмінного пункту прибуток, а з іншого боку – була б конкурентною ціною по відношенню до тих курсів, які встановили інші учасники ринку.

Історія розвитку угод з обміну грошей

Першими угодами з обміну грошей різних держав почали займатися в приватному порядку ювеліри в Середні століття. Специфіка роботи міняйли полягала в тому, щоб не тільки обміняти пропоновані монети на необхідні, але і перевірити їх на справжність. Гроші карбувалися з дорогоцінних і напівкоштовних металів, саме тому професія міняйли передбачала досвід роботи ювеліром.

Пізніше міняйли стали засновниками перших безготівкових розрахунків між торговцями, які займалися своєю діяльністю не тільки всередині держави. Здавши на зберігання міняйли свої гроші, клієнти могли розраховувати на те, що розрахуватися за своїми зобов’язаннями можна за допомогою письмовій або усній домовленості, а всі фінансові питання будуть улагоджені міняйлом. Так ці фахівці розширили свої обов’язки, виконуючи функції банку та бухгалтера. Ця модель міжнародних торгових відносин в період Середньовіччя стала прототипом сучасної схеми, за якою банківські установи проводять розрахункові операції для своїх клієнтів.

Умови обміну валют

Резиденти та нерезиденти – фізичні та юридичні особи можуть вільно і без обмежень продавати і купувати валюту, якщо вона є вільно-конвертованою. Конвертованість валюти – це зовнішня і внутрішня оборотність грошей, яка визначає ступінь їх ліквідності на міжнародних фінансових ринках.

Залежно від ступеня конвертованості можна виділити три класи валют.

  • 1. Вільно-конвертована валюта (ВКВ). Така валюта без обмежень обмінюється на інші іноземні валюти, з її допомогою можна здійснювати необхідні розрахункові операції. По суті, вільноконвертованій є той вид валюти, по відношенню до якої законодавчо не передбачено будь-яких обмежень при здійсненні будь-яких операцій з нею.
  • Вільно-конвертованими валютами визнані американський долар (USD), англійський фунт стерлінгів (GBF), швейцарський франк (CHF) і ін.
  • 2. Частково конвертована валюта (ЧКВ). Якщо для резидентів застосовуються валютні обмеження, а також за окремими видами обмінних операцій. Наприклад, частково конвертованих є російський рубль.
  • 3. Неконвертована (замкнута) валюта (НКВ). Це національна валюта, яка функціонує тільки в межах окремої країни і не обмінюється на іноземні валюти.

Розряд валюти визначає Міжнародний валютний фонд.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також:
Застава: визначення