Облікова політика організації

Облікова політика формується головним бухгалтером на основі ПБО і затверджується керівником. При формуванні облікової політики важливо визначити способи і методи:
– Угруповання і оцінки фактів господарської діяльності,
– Погашення вартості активів,
– Прийоми організації документообігу,
– Інвентаризації,
– Рахунків бухобліку,
– Види облікових регістрів,
– Обробки документів.
Завдання облікової політики:
1. Забезпечувати повноту відображення всіх господарських операцій.
2. Своєчасне відображення всіх фактів. Незалежно від юридичного протиріччя господарського факту законодавству підприємство має відобразити його в обліку.
3. Забезпечувати рівність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку.
4. Підприємство має бути більше готове до отримання збитків, ніж можливих доходів.
Таким чином, під облікової політикою розуміється прийнята сукупність способів ведення бухгалтерського обліку. При формуванні облікової політики вибирають один із способів ведення обліку на певній ділянці.
Зміни в обліковій політиці можливі при:
– Реорганізації підприємства,
– Зміну власників,
– Зміни в законодавстві,
– Розробки та впровадження нових систем обліку.
Організація повинна розкривати прийняті способи бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень зацікавленими особами (користувачами). Істотними визнаються способи, без застосування яких користувачі бухгалтерської звітності не зможуть достовірно оцінити фінансовий стан і рух господарських засобів.

Посилання на основну публікацію