Облігаційний капітал: особливості формування, завдання

В останні роки саме випуск облігацій зайняв лідируючі позиції серед інструментів, що дозволяють залучити необхідні кошти на розвиток компанії. Крім цього, за допомогою випуску боргових паперів розвивається не тільки конкретне підприємство, а й вся економіка в цілому. Єдине, що для досягнення цілей варто врахувати ряд факторів створення облігаційного капіталу і роботи ринку боргових паперів в цілому:

– корпоративні облігації – можливість залучити інвестиції на тривалі терміни, але в останні роки помітна тенденція до зниження періодів випуску. Зокрема якщо раніше цінні папери мали термін погашення до 30 років, то сьогодні він знизився, як мінімум, в два-три рази. Це можна пояснити декількома факторами. По-перше, в виробничу сферу дедалі активніше впроваджуються різні розробки, які призводять до активного застосування швидко амортизуються фондів. По-друге, інвестори намагаються вкладати свої гроші в цінні папери, що мають великі терміни погашення. Як наслідок, знижуються інвестиційні ризики;

– при зверненні корпоративних боргових паперів головна увага віддається питань надійності активів. Тобто чим солідніше підприємство-емітент, тим менший обсяг прибутку (у вигляді відсотків) може отримати інвестор. Але компанія, яка випускає боргові активи, виграє. Чим вище її престиж, тим більш вигідними є умови залучення облігаційного капіталу;

– портфель боргових паперів, які випускаються підприємством, має вельми неоднорідний характер. Все це залежить від безлічі факторів, таких як зв’язок організації з ринком цінних паперів, специфіки галузі, особливостей кредитної системи, фінансового становища, ділового престижу і так далі;

– корпоративні облігації відрізняються більшою стійкістю, якщо порівнювати з іншими типами цінних паперів. На практиці курс боргових паперів практично не знижується на тлі погіршення кон’юнктури ринку. Більш того, він є більш привабливим для кредитодавців (інвесторів), якщо порівнювати з державними облігаціями або звичайними акціями;

– більша частина вкладників (власників облігацій) – невелика інвестори, звичайні громадяни. Як правило, великий відсоток індивідуальних вкладників характерний для країн з добре розвиненою економікою. По суті, орієнтація в напрямку таких інвестицій відображає прагнення людей до переходу від звичайної готівки на інші види заощаджень (вкладення в цінні папери).

На тлі обмеженості в інвестиціях і гострому дефіциті капіталу підприємства часто приходять до думки про важливість залучення додаткових ресурсів. Як наслідок, ринок корпоративних облігацій постійно зростає, як і частка облігаційного капіталу в загальній частині ресурсів. При цьому активний розвиток ринку корпоративних позик сприяє вирішенню відразу кількох завдань, а саме:

– залучення додаткового обсягу коштів в той чи інший сектор економіки, а також залученню грошей (фінансових заощаджень) населення;

– підвищення рівня інвестиційної привабливості цінних паперів компаній промислового призначення. Все це призводить до розвитку даного сектора облігацій;

– гарантування додаткових можливостей для працівників на ринку цінних паперів в сфері здійснення професійної діяльності за допомогою появи нових фінансових активів.

облігацііПрі формуванні облігаційного капіталу підприємство-емітент зобов’язаний пам’ятати, що ринок облігацій і акцій підлягає державному регулюванню. В цьому відношенні існує ряд вимог законодавства, які грають роль якогось перешкоди для недобросовісної емісії цінних паперів з боку ряду неблагополучних компаній.

Так, підприємство, що планують сформувати облігаційний капітал шляхом емісії боргових паперів, зобов’язується врахувати наступні умови:

– сумарна номінальна вартість всіх емітованих підприємством активів (боргових паперів) не повинна бути більше розміру статутного капіталу або ж більше розміру забезпечення, наданого компанії від 3-их осіб для проведення емісії;

– випуск боргових паперів можна виробляти лише за фактом повної оплати статутного капіталу;

– емісія облігацій без забезпечення може здійснюватися лише через три роки з дня початку роботи. При цьому баланси підприємства повинні бути затверджені і підходити під певні умови;

– підприємство не може розміщувати боргові папери з можливістю конвертації в акції, якщо число оголошених активів підприємства менше числа акцій, право на придбання яких дають боргові папери.

При розгляді фінансових можливостей боргових паперів важливо враховувати поставлені завдання і характер потреб підприємства-емітента. Ось чому при формуванні облігаційного капіталу важливо знаходити «золоту середину», комплексно підходити до аналізу власних інтересів і побажань потенційних інвесторів.

Посилання на основну публікацію