Норми накопичень: класифікація, міжнародна практика

В економічній літературі, як правило, виділяється ціла група норм накопичень:

1. Норма накопичень мінімальна – найменший параметр, який повинен забезпечувати:

– ефективний приріст у виробничій сфері (не нижче, ніж приріст серед населення);

– максимальну зайнятість людей (в першу чергу мова йде про молоді). Важливо врахувати, що зв’язок зайнятості та накопичень є досить складною. Наприклад, на тлі рівня зайнятості (високого або низького) накопичення можуть впливати на приріст у виробничій сфері, ціни, а далі і на рівень інфляції. Оцінити вплив рівня зайнятості на інфляційні процеси і цінову політику можна по кривій Філіпса. По ній добре видно функціональна залежність між зростанням в ціновій політиці і зайнятістю серед населення;

– мінімальна норма накопичень. Цей параметр повинен врахувати достатність капіталу в трудовій сфері. Якщо ж фондоозброєність відрізняється недостатнім рівнем і не змінюється з часом, то для розрахунку найменшої норми накопичення «озброєність» капіталом одного працівника множиться на кількість працівників, які досягли працездатного віку. З отриманого параметра повинні бути відняті працівники, які пішли на пенсію. При зростанні «озброєності» капіталом, може знадобитися коригування найменшою норми накопичення. Показник найменшою норми повинен знаходитися близько 4-5% від рівня національного прибутку.

2. Максимально допустима (оптимальна) норма накопичення. Цей параметр накопичення являє собою таку норму, при якій буде гарантований збалансований і стабільний ріст економіки країни. При цьому економічна система в подібних умовах може існувати необмежений проміжок часу, а цикли в розрахунок не беруться.

Завдання розрахунку максимальної норми накопичення завжди знаходиться в тісному зв’язку з орієнтацією на підвищення норм споживання в довгостроковому періоді.

Норма накопичення – один з найбільш важливих параметрів, що враховуються ВВП країни. По ньому можна судити, наскільки активним є економічне зростання і які перспективи країни в майбутньому. Міжнародна практика показала, що чим більше норми накопичення всередині країни, тим більше активно зростає економіка. У разі зменшення цього параметра всередині держави спостерігається перехід до моделі, орієнтованої на імпорт і споживання.

Якщо ж країна орієнтується на експорт, а її економіка відноситься до категорії швидкозростаючих, то частина накопичень може поєднуватися з мінімальними нормами споживання на рівні країни або домашнього господарства. Наприклад, сьогодні до «індустріальним» економікам нового типу можна віднести економіки Казахстану, Китаю, Індії та інших країн. У них спостерігаються високі темпи зростання.

На планеті є й інша категорія економік, які живуть «в борг». По суті, вони орієнтуються на споживання імпорту (зарубіжних людських, фінансових і товарних ресурсах). У таких державах переважають низькі норми заощаджень і накопичень при високому рівні споживання. Найбільш яскравими прикладами є США, Великобританія і ряд країн Західної Європи. Їх особливість – високі параметри інноваційного сегмента в економічній сфері.

Таку форму розвитку часто називають моделлю «запозиченого зростання». До її характеристик можна віднести збільшення державного боргу, дефіцит торгового балансу, отримання (запозичення) доданої вартості, виробленої в інших державах (за умови зростання споживання усередині країни).

У індустріальних економік з високими нормами споживання країни і домашніх господарюючих суб’єктів темпи розвитку ще нижче. У таких країнах експорт перевищує рівень імпорту на тлі низької норми накопичення. Це легко пояснити, адже велика частина доданої вартості виявляється за кордоном. Наприклад, до цієї категорії можна віднести Німеччину.

Якщо аналізувати норми накопичення в розвинених країнах, то майже половина індустріальних держав можуть похвалитися нормою накопичення що не перевищує 22%, ще частина – 24%. Що стосується країн, що розвиваються, то у них норма накопичення (більше ніж у 50% країн) перевищує показник в 26%.

В Україні норма накопичення знаходиться на рівні 24-26%. Даний параметр знаходиться в безпосередній близькості до кластеру країн з помірним темпом розвитку. Але такий високий показник був не завжди. Наприклад, в період 1994-1999 років норма накопичення опустилася з 25 до 15%. Основною причиною була криза. Повністю стабілізувати ситуацію вдалося лише шляхом контролю рівня експорту та імпорту в країні і відмови від практики ліквідації надлишкової ліквідності.

...
ПОДІЛИТИСЯ: