Норма амортизаційних відрахувань

Норма амортизаційних відрахувань – параметр, який виражається у відсотках від ціни основного капіталу. Щороку собівартість послуг або товару доповнюється цим показником.

Норма амортизаційних відрахувань – відсоток покриття ціни зношеної частини основних фондів в річному численні.

Норма амортизаційних відрахувань: основні поняття, структура

Основна мета впровадження амортизації в вартісний параметр основних фондів – економічне покриття морального і фізичного зносу, які неодмінно має місце в процесі виробництва. Як наслідок, амортизацію можна уявити, як плавний перенесення ціни основних фондів (того ж обладнання) на вироблений ним товар.

Амортизаційні відрахування – процес, який щомісяця проводиться відповідними відділами підприємства з урахуванням діючої балансової вартості ОПФ і норм амортизації. За основу береться розбиття зазначених вище норм на різні інвентарні об’єкти або групи активів, наявних на балансі компанії.

Норма амортизаційних відрахувань – встановлений державою відсоток покриття ціни основних фондів. За допомогою параметра можна побачити загальну суму відрахувань протягом року. Іншими словами, норма амортизації – відношення двох ключових параметрів, а саме суми амортизації (з річного розрахунку) і ціни ОПФ підприємства. Сам параметр виражається у відсотках.

Норма амортизаційних відрахувань не фіксується. Її встановлюють і переглядають відповідні державні структури. При цьому встановлені норми єдині для всіх компаній, незалежно від особливостей організації, особливостей (сфери) роботи і форм власності.

Сама амортизаційна політика – основний елемент науково-технічної політики, що проводиться на рівні країни. Проставляючи норму і порядок амортизаційних відрахувань, держава займається регулюванням темпів, а також характеру відтворення в тій чи іншій галузі. Крім цього, через норму амортизації простіше побачити швидкість знецінення, а за допомогою останньої і норми відновлення об’єкта.

Система амортизації була закладена ще в епоху СРСР. До їх основних рис можна віднести прямолінійний тип нарахування, загальні норми амортизації та нарахування двох типів амортизаційних відрахувань (на заміну техніки і капітальний ремонт). Сюди ж можна віднести перерозподіл амортизації між підприємствами, включення амортизації в ціну виробу (послуги) і так далі.

Незважаючи на многую схожість, з 1991 року все-таки відбулися певні зміни в нормі нарахувань амортизації. Зокрема, були внесені наступні коригування:

1. Встановлено нові норми відрахування, які за певними типами ОПФ мають суттєві відмінності.

2. Пішли в минуле відрахування на капремонт. Тепер компанії всі типи ремонтних робіт виробляють за рахунок собівартості товару. Одночасно з цим може створюватися окремий фонд, призначений для виконання ремонтних робіт.

3. Нарахування амортизації по завершенні визначеного періоду служби (норми) припиняється. Зокрема, це стосується транспортних засобів, автомобілів та іншої техніки. Раніше ця робота виконувалася весь період застосування. При цьому не мало значення, на який термін була розрахована техніка. Що стосується інших фондів, то з ним форма і особливості нарахування залишилися в незмінному вигляді (тобто нарахування здійснюються за весь період служби).

4. З’явився шанс прискореної амортизації для активної частини виробництва, наприклад, транспортних засобів, обладнання, машин і так далі. Відбувається перенесення балансової вартості цих фондів на категорію витрат виробництва. При цьому термін обігу зменшується практично в два рази. Це робиться з тією метою, щоб підвищити рівень зацікавленості компанії в оновленні основних фондів.

Крім цього, невеликі підприємства можуть виробляти списання основних фондів (до 50% ціни) на витрати в разі, якщо термін служби таких ОПФ становить більше трьох років. За допомогою прискореної амортизації з’являється шанс:

– знизити податок на прибуток;

– швидше оновити активну частку виробничих фондів в компанії (що вже немало);

– накопичити гроші для реконструкції виробництва і повного оновлення застарілої техніки;

– не допустити фізичного і морального зносу активної частки ОПФ, тобто забезпечити їх підтримку на найвищому рівні. Це, в свою чергу, дозволяє створити потужну базу для зростання виробництва, отримати товар вищої якості і звести до мінімуму собівартість.

Але тут є важливі нюанси. Прискорена амортизація діє не на всі фонди. До умов її застосування можна віднести:

1) Термін служби більше 3-х років;

2) Використання при виготовленні нових матеріалів, обладнання, техніки, обчислювальних машин і так далі.

 

...
ПОДІЛИТИСЯ: