Нерозкритий факторинг: суб’єкти, клієнти, етапи проведення

До основних суб’єктів нерозкритих факторингових операцій можна віднести:

– факторингові структури (компанія або відділ банку) – спеціалізовані компанії, які купують клієнтські рахунки-фактури;

– клієнти-постачальники або виробники. З цього боку виступають торгові або промислові компанії, які уклали з факторингової компанією або банком відповідний договір;

– споживачі, тобто покупець товарів, користувачі послуг.

У ролі клієнтів факторингових підприємств виступають такі структури:

– середні і невеликі компанії, які займаються розширенням асортименту, обсягів продажу і планують виходити на нові ринки;

– новостворені підприємства, у яких є дефіцит грошового капіталу через невчасні надходжень коштів від дебіторів. Крім цього, у таких компаній, як правило, існують труднощі в організації виробничого процесу;

– компанії, які мають несприятливу структуру балансу. Саме через такого кредитного статусу вони не завжди можуть розраховувати на позику в банку.

структура факторингу
Факторингова компанія, як правило, дозволяє скорочувати витрати на управління, підвищувати ефективність комерційної роботи, контролювати виконання умов угоди клієнтом, а також проводити загальний аналіз господарської роботи компанії.

До основних етапів факторингової угоди можна віднести:

1. Факторингова компанія виробляє аналіз боку-імпортера. Особлива увага приділяється його кредито- і платоспроможності. На даному етапі оформляється договір між клієнтом і банком. В угоді вказується ряд зобов’язань банку щодо інкасації, обслуговування та стягнення боргів, аналізу кредитоспроможності, облікових операцій і так далі.

2. Здійснюється перевірка і покупка факторингової компанією фінансових вимог по всіх рахунках-фактурах, виставлених експортером-імпортером.

3. Здійснення оплати факторинговим підприємством рахунків експортера, а саме отримання авансового платежу від банку за реалізовану дебіторську заборгованість (розмір – до 70-90% від величини заборгованості). Як тільки заборгованість повністю погашена, банк повертає утриману суму клієнтові.

4. Поставка товару (послуги) від експортера до імпортера.

5. Здійснення платежу з боку імпортера.

Основна суть факторингової угоди в тому, що компанії з факторингу купують рахунки у експортерів з певною знижкою. При цьому експортери можуть розраховувати на отримання від факторингової компанії до 80-90% номінальної ціни в залежності від можливостей клієнтів, а саме їх кредитоспроможності. До вигоді експортера можна віднести запобігання валютного і кредитного ризику, можливість прискорити процес кругообігу. Плюс для імпортера – вчинення правочину без залучення акредитива і переказного векселя.

При нерозкритому факторингу компанія використовує закриту цессию, тобто не повідомляє покупцеві про переотступленіі вимог сторін-експортерів. Відсоток за факторинговий займ, як правило, на 2-4% більше, ніж офіційно прийнята облікова ставка. Як наслідок, факторингові компанії можуть розраховувати на досить серйозні прибутки. Термін кредитування становить до чотирьох місяців.

Компанія-експортер віддає всі зобов’язання щодо продажу товарів факторингової структури, веде облік бухгалтерії кредиторів і боржників. Саме за допомогою факторингового обслуговування компанія не працює з кожним покупцем окремо, а тільки з факторинговим підприємством. Останній оформляє виписки для клієнтів, і отримує винагороду. При цьому компанія отримує комісію в розмірі від 0.5 до 2% від суми звернення клієнта.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Що таке ціна: визначення