Національна валютна система

Національна система української валюти, що позначається абревіатурою НВС, це державно-правова форма, за допомогою якої були створені і працюють ось уже понад століття валютні відносини в Україні (раніше СРСР) і в світі. Ці відносини мають історичний “фундамент”, вони ввелись в обіг за допомогою вступу в силу профільних законів на національному рівні. НВС який суперечить нормам міжнародного права.

Виникнення національної системи валют пов’язане з економічними відносинами, їх становленням і розвитком. За їх допомогою спостерігається утворення і подальше використання валютних ресурсів – однієї з найважливіших складових процесу відтворення в Україні. Функціонування і організація НВС в країні має ряд особливостей і залежить від того, наскільки розвинена національна економіка. На формування НВС впливають існуючі зовнішньоекономічні зв’язки і розвиток соціальних завдань.

Основні елементи НВС

національна валютна сістемаОсновние елементи національної валютної системи:

  • НГО – абревіатура, що має розшифровку – «національна грошова одиниця»;
  • резерви валюти в країні, їх склад і обсяг;
  • конвертованість НГО і умови проведення цього процесу;
  • режим і паритетний курс НВ;
  • обмеження валюти або їх відсутність;
  • контроль і регулювання валюти;
  • розрахунки міжнародного рівня, і їх загальна регламентація;
  • міжнародні інструменти отримання позик і умови їх використання;
  • форми і типи міжнародних розрахунків;
  • ринки валюти, золота в національному еквіваленті;
  • установи, створені з метою врегулювання відносин у сфері кредитування і валюти в країні на міжнародному рівні.

Національна валюта: історія, функції, динаміка розвитку

Національна валюта – це основа всієї грошової одиниці окремо взятої держави. Вона встановлюється на законодавчому рівні. Національна грошова одиниця має своє призначення – вона обслуговує внутрішні платежі країни (платіжний оборот).

Невеликі групи національних валют держав першого світу використовуються як самою державою, так і поза країною, в процесі міжнародних економічних взаємодій. Тут йде мова про резервної функції валюти, яка для ряду країн може стати міжнародним платіжним засобом.

Основа офіційних світових резервів

Основні світові валюти світі існують валюти, що входять в основний склад загальних валютних резервів. Це – американський долар ($), євро (€), японська ієна (¥) і фунт стерлінгів – англійська валюта, що має значок GBP. До них додаються ще й національні золоті запаси, які мають зосередження в Центробанку та інших фінансових органах держав.

Країни, що знаходяться в складі МВФ, наділені винятковими правами на додаток своїх золотих і валютних запасів спеціальним рахунком в СГР. Це унікальне право запозичення, доступне обмеженому списку держав. Компоненти, які ми перерахували вище, мають найважливіше значення, оскільки є якісними показниками МВЛ (ліквідності на міжнародному рівні). Це – свого роду здатність країни або об’єднання держав погашати міжнародні заборгованості по платіжним системам. Кількісний показник МВЛ – це відношення обсягу зобов’язань держав, що підлягають погашенню, до існуючих офіційних резервів.

Конвертованість національної системи валют і її умови

конвертація світових валютСтепенью конвертованості національної валюти називають оборотність одиниць грошей, тобто можливість їх розміняти на певну іноземну валюту. Цей процес входить в десятку елементів НВС. Відзначимо, що конвертованість НГО завжди була проблемою, причому в правовому еквіваленті. Законодавство зацікавлених країн вирішує масу питань, пов’язаних з можливістю безперешкодного обміну валюти, що носить національний характер, на валюту іноземної держави, а потім, навпаки.

У 1976-му році був змінений статут МВФ, після чого в ньому з’явилося поняття «конвертованість валюти». Визначення ж було досить розмитим і незрозумілим. Це можна пов’язати ось з чим: конвертованість де-юре і конвертованість де-факто – різні речі, причому, іноді – кардинально різні. На самому початку 77-го року пішов масова відмова від фіксованої системи паритетів.

Виходячи з умов конвертованості, яка давно визначена і закріплена нормами держави і регулювання валют, зараз розрізняють:

  • ВВК – валюти з вільною конвертацією. Вони обмінюються без обмежень і використовуються в будь-якої фінансової операції.
  • ОЧК – валюти з частковою конвертацією. Такі валюти мають держави, в яких валютні конвертації наділені деякими обмеженнями. Резиденти таких країн не можуть вільно здійснювати операції по конвертації національної валюти в іншу. Однак це стосується лише окремих видів обмінних операцій.
  • Замкнені валюти. Неконвертовану (замкнуту) валютну систему мають країни, в яких на державному рівні заборонено
����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Грошові реформи в СРСР