Національна економіка

Національна економіка – це самостійна система, що включає в себе господарські, організаційні, соціальні та науково-технічні аспекти. Вона характеризується загальним економічним ефектом, який складається з окремих потенціалів, накопичених в процесі своєї діяльності. Серед потенціалів можна виділити виробничий, природно-ресурсний, трудовий, науковий, інноваційний та деякі інші.

Розвиток національної економіки – створення і вдосконалення національного ринку країни, в рамках якого створюються і функціонують його окремі елементи:

• ринок товарів і послуг;
• ринок капіталів;
• ринок трудових ресурсів;
• ринок нерухомості;
• ринок фондів;
• ринок інтелектуальної власності;
• ринок засобів виробництва і інші.

Рівні національної економіки

Структура національної економіки передбачає здійснення декількох рівнів, які взаємодіють в єдиному економічному секторі країни.

1) Міжнародний рівень. Цей рівень говорить про взаємини національної, господарської системи України з ближніми і далекими країнами, із загальною економічною системою світу і господарськими системами країн, які об’єднані в спільноти.

2) Загальнонаціональний або федеральний рівень. Передбачає масштаб внутрішньоекономічних взаємозв’язків національної економіки нашої країни загалом.

3) Регіональний рівень, тобто рівень господарських взаємовідносин між усіма суб’єктами України.

4) Міжрегіональний рівень. Являє собою зв’язок в межах поділу праці між господарствами суб’єктів України.

5) Комплексний рівень галузей національного господарства. Виділяються такі комплекси як, агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, паливно-енергетичний комплекс та інші.

6) Рівень самостійних галузей національної економічної системи – промисловість, лісове господарство, будівництво, сільське господарство та ін.

7) Внутрішньогалузевої рівень. Наприклад, взаємини тваринництва і рослинництва в сільськогосподарській галузі, промислового і житлового будівництва в будівельній галузі.

8) Рівень взаємозв’язків між об’єднаннями, підприємствами, організаціями усіх видів промислово-фінансових груп.

9) Рівень самостійних організаційно-правових форм економіки, які передбачені законодавством Україниі її Цивільним кодексом.

10) Рівень внутрипроизводственной економіки: цехи та відділи підприємств, фірм, організацій, товариств, об’єднань.

11) Особистісний рівень, що включає колективні (такі, як артіль) і індивідуальні (сімейні) форми.

Національна економіка країни постійно зазнає всілякі зміни в структурі і організації, які обумовлені особливостями її економічної системи і характеризуються певними напрямками і закономірностями розвитку.

alt = “національна економіка”

Кожен рівень, сегмент і потенціал функціонування національного господарства країни об’єднаний комплексом економічних, соціальних, правових, технологічних та інших зв’язків. Ці взаємозв’язки між рівнями національної економіки і всередині них обумовлені:

• різними формами власності;
• потоком матеріальних ресурсів, які беруть участь у відтворювальному процесі і залучені в економічний оборот в формі трудових, сировинних, енергетичних і капітальних витрат;
• рухом грошової маси (готівкової і безготівкової), а також потоком цінних паперів різних видів (акцій, облігацій і т. П.).

Все взаємозв’язку національної економіки регулюються за допомогою законодавчих і нормативних актів державної влади та управління економікою України, її регіонів і галузей, а також системою міжнародних договорів і угод, які укладені Україною, нормами міжнародного права.

Розвиток національної економіки та її окремих ланок призводить до підсумкового економічному результату, який виступає у вигляді кінцевих показників діяльності. Економічні показники характеризують величину споживання і накопичення ресурсів в країні, визначають структуру і займане місце країни в системі світового господарювання, напрямки і тенденції розвитку окремого господарського елемента.

Наприклад, національна економіка Росії налічує близько 2 мільйонів підприємств всіляких галузей, в яких зайнято понад 60 мільйонів чоловік, що визначають ВВП країни. Це визначає масштаби національної економіки Росії. При тому, що чисельність автономних суб’єктів економіки регулярно зростає в кількості, а в межах окремих регіонів і галузей господарювання постійно відбуваються кількісні і якісні зміни. Вони взаємопов’язані з активними процесами приватизації власності та роздержавлення, з ліквідацією і перепрофілюванням функціонування збиткових підприємств, реструктуризацією господарства країни, її секторів, а також з іншими факторами.

Посилання на основну публікацію