Муніципальна власність

Муніципальна власність – майно, яким володіють адміністративні органи влади муніципальних утворень (регіонів, міст, сіл та інших місцевих формувань). Муніципальна власність перебуває під контролем, а також в повному віданні адміністративних та інших структур муніципального самоврядування. У складі такого майна – позабюджетні фонди, готівку місцевого бюджету, установи культури і освіти, компанії, що працюють в сфері обслуговування і промисловості, приміщення житлового (нежитлового) фонду і так далі.

Муніципальна власність – потужний майновий комплекс, який знаходиться під управлінням муніципальної влади. До групи такого майна входять об’єкти, які мають ключове значення для життя міста і задоволення потреб населення. Як правило, до власності міста відносяться міські парки, пам’ятки, ландшафти, різні (в тому числі інженерні) споруди. У свою чергу, муніципальна власність – це поліклініки, бібліотеки, школи, дитячі садки, будинки для людей похилого віку та інші об’єкти.

Сутність муніципальної власності

Муніципальна власність перебуває під повним захистом держави не менше ніж інші форми власності. Таке майно – одна з форм публічної власності, яка стоїть в одному ряду з майном країни в цілому.

Муніципальна (місцева) власність має цільовий характер, тому до даної категорії можна віднести майно, необхідне:

– для швидкого вирішення питань, що виникають на рівні регіону (міста, селища);
– для виконання місцевими (муніципальними) органами влади своїх функцій і завдань, покладених державою;
– для повного забезпечення функціонування органів влади на місцях. Сюди, як правило, відносять посадових осіб муніципальних адміністрацій, працівників сфери місцевого самоврядування, службовців муніципалітету, працівників місцевих установ і компаній.

Якщо у муніципального формування з’являється право володіння майном, що не відповідає під описані вище мети, то такі об’єкти можна перепрофілювати, тобто змінити цільове призначення або організувати відчуження. Алгоритм (порядок і терміни) відчуження тих чи інших об’єктів встановлюються законами України.

Муніципальна власність по ГК України є майно, яким володіють і управляють муніципальні формування (місцеві виконавчі органи) і їх посадові особи. Звичайним громадянам право власності на муніципальне майно не дається.

Об’єкти, які знаходяться у власності муніципальних формувань, може бути закріплено за різними компаніями, організаціям та установами в двох варіантах:

– за принципом господарського відання (то право, які реалізують підприємства);
– за принципом оперативного управління (для муніципальних об’єктів).

Інша частина власності, яка не фіксується за якими компаніям або підприємствами може передаватися в управління спеціальних органів – муніципальну казну. Сюди, як правило, включається майно і бюджет, що знаходяться в розпорядженні органів муніципалітету – будівля адміністрації міста, муніципальні земельні ділянки і так далі.

Муніципальна скарбниця формується з декількох елементів – незакріплених місцевих (муніципальних) об’єктів, а також грошей місцевого бюджету.

Завдання муніципального освіти – контроль і повна відповідальність за капітал, що знаходиться в згаданій вище скарбниці. При цьому воно не відповідає за борги місцевих унітарних підприємств. Аналогічним чином муніципальні компанії також не несуть відповідальності за борговими зобов’язаннями муніципальних утворень.

Що стосується бюджету і його включення в муніципальну власність, то в законах України є певні протиріччя. Якщо вірити цивільному праву, то бюджет відноситься до муніципальної власності, а з позиції Федерального Закону – немає.

Муніципальна власність: структура, функції та управління

За структурою муніципальна власність – одна з різновидів публічного майна. Часто її порівнюють з державною власністю, що не завжди коректно. Власність муніципалітету можна відрізнити за такими критеріями:

– по об’єктах. Так, роль державної власності може виконувати будь-яке майно, а муніципальної тільки те, яке дозволено згідно із законом;

– по суб’єктам. Державні об’єкти знаходяться у володінні державних органів влади, а муніципальні – місцевих утворень;

– про особливості покупки і обмеження прав власності щодо державних об’єктів повноважень більше. Наприклад, їх завжди можна націоналірізіровать. З муніципальною власністю вчинити так не вийде;

– за складом правомочностей власника. За законами України державні структури мають право обмежувати повноваження муніципальних структур як власників. Наприклад, може бути введена заборона на приватизацію або ж дано наказ на використання майна в інтересах держави.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Розпилений ринок