Морський поліс

Морський поліс – договір (угода, поліс) між двома сторонами, в якому міститься наступна інформація: характеристики ризиків, що підлягають страхуванню, найменування учасників, загальна страхова сума і умови страхування. Також в документі відображені пункти відправки та отримання товару, загальний обсяг страхової премії, особливості перевезення товару (палуба або трюм). Часто в літературі морської поліс називається полісом морського страхування.

Морський поліс – документ, за яким страховик (в цій ролі виступає страхова компанія) бере на себе зобов’язання за фіксовану в угоді оплату (страхову премію) покрити збитки клієнту (страхувальникові) в разі настання зазначеного морським полісом страхового випадку. При такому стані речей страховик виплачує своєму клієнтові (стороні, з якою укладено контракт) всі поточні збитки.

Морський поліс: види і особливості

Процес морського перевезення неминуче пов’язаний з великою кількістю ризиків. При цьому в світовій практиці страхування було вироблено відразу кілька основних ступенів, що дозволяють ефективно захистити вантаж і виключити фінансові втрати для учасників угоди. Загальновизнані правила оформлення морського полісу включають в себе три основні підходи:

– оформлення морського полісу на кшталт «А». Такий договір хороший тим, що сторона-страховик (страхова компанія) зобов’язується покрити витрати за всіма ризиками, які можуть мати місце в період перевезення товару;

– оформлення морського полісу на кшталт «В». На відміну від минулого випадку, страховик бере на себе відповідальність тільки за приватну аварію;

– оформлення морського полісу на кшталт «С». Суть такої угоди в тому, що сторона-страховик має виплатити компенсацію тільки при катастрофі.

Найбільшою популярністю користується морської поліс, який має тип «А». Особливість угоди в тому, що воно включає в себе відшкодування за всіма випадковостям або небезпекам, які відбулися в дорозі. Крім цього, страхова компанія бере на себе всі витрати, пов’язані з порятунком об’єкта страхування, а також витрати при покритті загального збитку.

Морський поліс по типу «А» дозволяє застрахуватися від усіх ризиків загибелі або пошкодження товару, крім ряду винятків. До основних з них можна віднести:

– пошкодження або загибель вантажу через необережність або злого умислу сторони-страхувальника;
– природна втрата обсягу (витік), нормальний знос об’єкта страхування;
– руйнування або загибель вантажу через низькоякісної упаковки або недостатньої підготовки до транспортування, через затримку доставки, через застосування зброї або дії радіації і так далі.

На практиці морської поліс «А»-типу є найдорожчим. Якщо ж необхідно заощадити, то варто враховувати тільки найбільш ймовірні ризики в дорозі.

Крім перерахованих вище категорій, всі морські поліси можна розділити на два види:

1. «Плаваючі» поліси. Якщо загальний обсяг товару (вантажу) невідомий, то страхувальник може розраховувати на отримання так званого «плаваючого» поліса. Його особливість – наявність в тілі угоди лише загальних умов страхування. При цьому саме позначення товарів (вантажів), а саме їх специфікація або найменування може визначатися безпосередньо страхувальником.

Особливість облігаторного морського полісу в тому, що страхувальник бере зобов’язання повідомляти іншій стороні угоди інформацію по всім страхуються вантажам. У свою чергу, страхова компанія не має права відмовлятися від покриття збитків по перерахованим одиницям товару.

Одночасно з цим страхувальник в процесі декларування об’єкта страхування не зобов’язаний проявляти найвищу ступінь сумлінності, адже оформлення «плаваючого» поліса – це основа для облігаторного угоди. З іншого боку, клієнт страхової компанії повинен пам’ятати про певний ліміт товару, більше якого декларувати вже не можна.

2. Факультативний поліс. Суть такої угоди в тому, що страхова компанія має право відмовитися своєму клієнтові і не декларувати додатковий товар або вантаж. Особливість договору в тому, що при кожному новому декларування об’єкта страхування з боку клієнта фірми-страховика з’являються передумови для складання нового поліса. Ось чому в цьому виді угоди максимальна сумлінність важлива на момент декларування товару.

3. Змішаний (гібридний) поліс. Цей вид угоди поєднує в собі умови двох описаних вище полісів. При цьому страхувальник може здійснювати декларування вантажу (або не виконувати цю роботу), а страхова компанія повинна прийняти до уваги будь-який вид декларації, яка була зроблена клієнтом. Одночасно з цим зобов’язання добросовісності не є обов’язковим при оформленні черговий декларації.

При оформленні «гібридного» поліса права страхувальника багато ширше, ніж у випадку з іншими видами угод (наприклад, тому ж декларування). При цьому страхувальник має право вибору (або декларування) судна без згоди страхової компанії.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: