Моделі ринку цінних паперів

Економічна сутність фондового ринку

Економіка будь-якої країни є системою взаємодіючих ринкових механізмів, що забезпечують один одного і створюють умови для економічного зростання системи в цілому.

Головним ринком, що формує стійкість економіки, є ринок виробництва, збуту і продажу економічних благ. Крім нього є не менш важливі структурні елементи ринкових відносин, що забезпечують виробничі процеси суспільства – це ринок праці і ринок фінансів. Останній сам складається з підсистем, одна з яких у багато визначає функції ринку фінансів. Це фондовий ринок або ринок цінних паперів, що забезпечує взаємодію між суб’єктами, де основним об’єктом відносин виступає цінний папір. Суб’єкти ринку можуть її випускати, купувати, продавати, використовувати як інструмент примноження власного капіталу.

Фондовий ринок дозволяє накопичувати кошти, тим самим дозволяючи вирішувати велику кількість економічних і соціальних завдань в суспільстві. Іншими функціями ринку є:

  • регуляція макроекономічних показників;
  • перерозподіл грошей, капіталу, майнових прав між галузями народного господарства;
  • залучення інвесторів з різних секторів економіки;
  • перетворення неліквідних заощаджень в інвестиції;
  • захист державного бюджету від дефіциту.

Сам ринок цінних паперів може бути розбитий на кілька підсистем за принципом їхнього ставлення до використовуваним фондових інструментів.

Так на ринку первинного звернення використовуються тільки що випущені в обіг цінні папери, які документи, що торгуються за номінальною ціною. Вторинний ринок є місцем реального ціноутворення. Тут проводяться операції з інвестування в різні види фондових інструментів. Так само тут зосереджено велику кількість професійних гравців своєю діяльністю, що визначають прибутковість і стабільність фондового ринку в цілому.

Існують так само майданчика, не контрольовані державою, де відбувається взаємодія інвесторів безпосередньо. Сюди відносять угоди, які укладаються на електронних торговельних майданчиках. Останній тип ринку є найдоступнішим для громадян.

Подібність моделей фондового ринку

Міжнародний фондовий ринок розвивається вже не одне століття. Перші цінні папери з’явилися в шістнадцятому столітті, коли з’явилася потреба залучення додаткових коштів у виробництво. Трохи пізніше торгівля цінними паперами стала здійснюватися між країнами, що спричинило появу перших біржових майданчиків.

Акції приватних компаній з’явилися в сімнадцятому столітті, тоді ж стали проводитися короткострокові угоди, що поклало початок спекулятивної діяльності.

Поступовий розвиток даного сегмента світового ринку призвело до формування двох ринкових моделей, які використовуються в різних країнах. Найчастіше застосовується змішана форма, що включає в себе елементи обох моделей.

Залежно від посередників у фінансовому обігу країни виділяють дві основні моделі фондових ринків:

  • Небанківська, де посередниками є організації, які не здійснюють банківську діяльність. Така модель характерна для США.
  • Банківська, де посередниками є кредитно – фінансові організації. Ця модель характерна для Німеччини.

Окремо виділяють змішану модель, характерну для Японії, де посередниками є небанківські структури і самі банки.

Для всіх трьох моделей існують подібні характеристики, серед них можна виділити:

  • Різноманітність видів фондових інструментів, що випускаються державою і приватними емітентами, що створює вибір для покупців.
  • Розвинений механізм, що забезпечує законний перехід майнових прав в ході біржових угод.
  • Доступність інформації для учасників ринку.
  • Надійний державний контроль діяльності на ринку, що забезпечує права всіх учасників, і створює сприятливі умови для інвесторів.

Відмінності моделей ринку цінних паперів

Німецька або «рейнська» модель є ринковою системою, де функції посередників між учасниками здійснюють комерційні банки. На німецькому ринку цінних паперів провідним гравцем є універсальний комерційний банк. При цьому він здійснює діяльність на фондовій біржі. Він поєднує в собі функції кредитно – грошової організації, розміщуючи на своїх рахунках грошові кошти населення, а так само кредитуючи громадян і державу. При цьому він проводить операції з фондовими інструментами своїх клієнтів, тобто виступає в ролі брокера. Банк виконує керуючі функції, а так само надає послуги з формування інвестиційних портфелів.

Для даної моделі фондового ринку характерно зміщення угод на державні організовані торговельні майданчики. Облік і зберігання фондових інструментів так само знаходиться в центральному депозитарії, підконтрольному державі. Всі капітали і грошові кошти акумулюються в комерційній банківській системі.

Німецька модель характеризується відсутністю заборони для кредитно – грошових організації на здійснення інвестиційної діяльності. При цьому банки є повноправними професійними учасниками, які створюють спеціальні структурні підрозділи, що займаються тільки інвестиціями.

Вторинний ринок слаборазвіт. Всі фондові інструменти зосереджені в руках у руках інсайдерів і рідко використовуються у вільному продажу. На ринку переважають корпоративні боргові зобов’язання.

Небанківська або «англосаксонська» модель характеризується повною забороною на здійснення діяльності на ринку цінних паперів для кредитно – фінансових організацій. Досвід «великої депресії» сприяв прийняттю цього рішення. Однак, заборона не поширювалася на державні облігації. В умовах даної моделі на ринку цінних паперів можуть функціонувати інвестиційні банки, які надають різні види послуг.

Англосаксонська модель повністю протилежна німецької. Біржові майданчики є недержавними організаціями. Велика кількість акцій торгується поза фондовою біржею. Основна частина цінних паперів знаходиться у вільному обігу.

Існують спеціалізовані організації, що займаються тільки інвестиціями. Даний вид діяльності є основним джерелом їх доходу. Банки не мають права вкладати активи клієнтів в корпоративні фондові інструменти, так як самі клієнти не мають інформації про рух власних вкладених коштів. При цьому кредитно – фінансові організації мають право зберігання, обліку та реєстрації цінних паперів, що обертаються на ринку. Так само, вони можуть виконувати брокерську функцію.

В Україні фондовий ринок досить молодий, але вже набуває рис змішаної моделі, де банки є не тільки комерційними організаціями, але так само мають права на інвестиційну діяльність.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Золота облігація