Мобілізаційна економіка

Мобілізаційна економіка по суті своїй розглядається як:

  • економіка, метою якої є зосередження і використання власних ресурсів для ефективної протидії зовнішній загрозі. Як правило, це ущемляє інші галузі і призводить до порушення збалансованості розвитку країни в цілому;
  • економіка, яка в повному обсязі використовує виробничі ресурси держави;
  • антикризова економіка, проведення якої пов’язано з виникненням надзвичайних обставин.

Ознаки та принципи мобілізаційної економіки

Основною ознакою, який служить передумовою для запровадження в дію мобілізаційної економіки, є існування загрози розпаду цілісності держави, а також розколу громадської думки.

Для формування режиму такої економіки мобілізуються ресурси держави для досягнення цих цілей.

Основними принципами мобілізаційної економіки є:

  • Принцип головної ланки. Передбачає проведення політики ресурсної концентрації в тих осередках економічної системи, які безпосередньо впливають на проведення запланованих заходів. Накопичення ресурсів відбувається за рахунок менш значущих ланок економіки.
  • Принцип «за всяку ціну». Чи означає пріоритетне використання методів неекономічного впливу на ті суб’єкти економічної діяльності, які впливають на швидкість досягнення цілей.
  • Принцип командності. Передбачає об’єднання всіх суб’єктів економіки в єдину команду для спільного прийняття рішень.
  • Принцип дискретності. Стан мобілізації не може тривати постійно або довготривало, так як це неминуче призведе до послаблення вже досягнутих результатів. Тому вона проводиться в обмежені терміни.
  • Принцип свідомості. Всі суб’єкти повинні усвідомлювати необхідність процесу мобілізації та можливих жертв, принесених заради загального блага.

Характеристики мобілізаційної економіки

Процес мобілізації економіки характеризується так:

  • Присутня висока норма накопичень, тобто відбувається інвестування в виробництво.
  • Формується стратегія і тактика щодо здійснення захисту від зовнішніх факторів: зміни на світовому ринку (ціни на нафту, фінансові світові кризи), цілеспрямований підрив економіки країни (торгові війни).
  • Організовується централізоване управління, збільшується втручання держави в економіку.
  • Здійснюється довгострокове прогнозування та стратегічне планування.

Умови, що дозволяють реалізувати мобілізаційну економіку:

1. Країна повинна мати ресурсно-сировинний потенціал, достатній для формування високопродуктивної мобілізаційної системи.
2. В державі повинен бути високий рівень розвитку продуктивних сил, здатних реалізувати економічний прорив.
3. Країна повинна бути забезпечена новітніми досягненнями НТП.
4. Ресурсна мобілізація повинна спрямовуватися на формування внутрішнього ринку, так як держава не може вважатися міжнародним конкурентом при внутрішньої неефективності економіки.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: