Міжнародні розрахунки: форми та засоби

Через відсутність світових кредитних грошей, у міжнародних розрахунках застосовуються так звані девізи. Останні являють собою особливу форму оплати, до якої можна віднести:

– прості векселі – борговий папір боку-імпортера;

– тратти (перекладні комерційні векселі) – доручення, які видаються в письмовому вигляді і мають на увазі надання певної суми (вказується в документі) іншій стороні угоди в конкретний термін. Такі накази виставляються сторонами-експортерами на зарубіжних імпортерів;

– банківські перекази – передача грошей за кордон за допомогою телеграфного або поштового переказу;

– боргові зобов’язання (векселі) банків – активи, які виставляються банківськими установами іншої держави на своїх зарубіжних кореспондентів. Тут чим краще репутація банку, тим ширше поширення векселів. Зробивши покупку банківського векселя, імпортер відправляє його експортеру з метою покриття своїх боргів;

– банківський чек – доручення від банківської установи щодо іншого банку (кореспондента) про переведення якогось обсягу коштів з його рахунку на рахунок власника чека в іншій країні;

– банківські картки (популярні варіанти – пластикові, кредитні) – фінансові документ, мають іменний характер, і надає право своїм власникам застосовувати можливості карти для покупки послуг або товарів в іншій країні. Такі розрахунки проводяться в безготівковій формі.

Крім національних валют деяких країн світу, для міжнародних розрахунків можуть застосовуватися і такі грошові одиниці, як СДР або ЕКЮ (хоча, на практиці їх частка є мінімальною). Що стосується золота, то воно (як уже згадувалося вище) застосовується в крайніх випадках (в періоди війни, природних катаклізмів, серйозних політичних і економічних потрясінь і так далі).

Форми міжнародних розрахунків бувають:

1. інкасових. У цьому випадку клієнт доручає банківській установі отримати коштів, перераховані від сторони-імпортера за надані послуги або товари. При цьому гроші повинні бути зараховані на банківський рахунок експортера. Банківська установа виконує операції на підставі отриманих інструкцій експортера і з урахуванням діючих правил по інкасо.

2. Акредитивна. Такі розрахунки проводяться за допомогою укладення угоди, коли банківська установа бере на себе зобов’язання здійснити оплату, врахувати або акцептувати тратти щодо бенефіціара (3-ій сторони угоди), на якого і був відкритий акредитив. Такі міжнародні розрахунки чітко регламентовані затвердженими звичаями і правилами оформлення акредитивів в документарній формі. Особливість акредитива в тому, що він носить підтверджений або безвідкличної характер (навіть більше, ніж інкасо). Одночасно з цим така форма розрахунків є однією з найбільш дорогих.

акредитиви
3. Банківський переказ. В даному випадку одна банківська установа дає доручення іншій по здійсненню платежу по відношенню до одержувача переказу на конкретну суму. У ролі «замовника» послуги, як правило, виступає клієнт банківської установи. У такій формі платежів провадяться перерахунки, авансові виплати, інкасо і так далі. При цьому банківські перекази можна комбінувати з іншими видами розрахунків і банківським забезпеченням.

4. Платежі авансом. При такій формі розрахунків імпортер виробляє оплату товарів ще до моменту їх відвантаження. У деяких випадках платежі можуть відбуватися ще до виготовлення певної продукції. Якщо брати світову статистку, то в ній авансові платежі складають від 10 до 33% від прописаної в договорі суми. Що стосується РФ, то тут такі виплати іноді досягають і 100%. Таким чином, російські компанії-імпортери виступають в якості кредиторів для зарубіжних підприємств-постачальників. Імпортер може давати згоду на завчасну оплату в разі зацікавленості або ж під тиском другої сторони угоди (експортера).

5. Розрахунки із застосуванням банківських карток, векселів та чеків. При проведенні неторгових операцій застосовуються туристичні (дорожні) чеки, які виписуються великими банківськими установами (як правило, в різній валюті). Що стосується банківських карток, то тут найбільшого поширення набули Мастеркард, Віза, Американ Експрес та інші.

6. Розрахункові операції по відкритому рахунку. Суть таких угод – в проведенні періодичних платежів від імпортера до експортера в обумовлені угодою строки. У разі коли постачання виконуються на регулярній основі, то за поточним рахунком може оформлятися кредит. Така форма міжнародних розрахунків має найбільшу вигоду для сторони-імпортера і застосовується тільки в разі довірчих і тривалих торгових відносин.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: