Міжнародна економіка

Міжнародна економіка – це системна складова загальної світової ринкової економіки, яка займається вивченням алгоритмів процесів взаємодії всіх факторів, що мають відношення до торговельних операцій, що здійснюються між різними країнами.

Міжнародна економіка в системі економічної теорії

Міжнародна економіка є однією зі складових загальноприйнятою економічної теорії. Крім неї такими факторами ще є мікроекономіка, що займається вивченням економічних процесів всередині країни або певної комерційної групи і макроекономіка. Остання вивчає економічні процеси загального протікання, які об’єднують у своїй системі і мікроекономіку, в тому числі.

Розвиток економічної теорії починалося саме з мікроекономіки. Завдяки роботам економістів міжнародного рівня, які жили ще перед початком двадцятого століття, мікроекономіка отримала свій розвиток. Серед творців економічної теорії можна назвати Л. Варас, К. Менгера, А. Маршалла. Ці дослідники економічних процесів спостерігали перебіг закономірностей зміни запитів споживчого контингенту. Ще тоді було зрозуміло, що побудова алгоритму розвитку міжнародної економіки в цілому, і мікроекономіки зокрема, буде залежати від окремих запитів суспільства, об’єднаних спільними комерційними інтересами. Ці запити залежали від конкретного регіону проживання соціальних груп і були обумовлені їх матеріальним становищем, кліматичними умовами, фізичною витривалістю і здатністю виконувати ті чи інші види робіт.

Виникнення макроекономіки відносять до набагато більш пізнього періоду. У тридцятих роках двадцятого сторіччя дослідженням економічної сфери діяльності соціальних груп займався Джон Кейсон. Саме цей англійський учений заклав фундамент розвитку макроекономічної науки і сформував її основні постулати.

Світова міжнародна економіка ж є найбільш молодою наукою, яка по праву зайняла місце в системі економічної теорії. Спочатку вона не була зведена в сан науки, а представляла лише деякі розділи перших двох згаданих дисциплін. Але в другій половині минулого століття в зв’язку з відомими подіями (Друга світова війна, переділ світового господарства, розпад афро-азіатської колоніальної системи) все економічні відносини міжнародного рівня були переведені на якісно нові рейки, що зажадало втручань абсолютно нової концепції наукового дослідження, так як старі вже не задовольняли запитів комерційних груп.

У зв’язку з подією позначених подій в світі настав новий етап розвитку економічної теорії, загальними рисами якого можна виділити наступні:

  • Економіка стала відкритою в плані торгового і політичного взаємодії країн старого і нового світу. Проводилися спроби підйому економіки колишніх колоніальних країн.
  • Міжнародна економіка країн була спрямована на прагнення країн до створення нової взаємовигідній системи взаємодії, яка б відповідала інтересам кожної з них в тій чи іншій мірі.
  • Створення системи міжнародних договорів між країнами – переможцями та країнами – програли у Другій світовій війні.
  • Створення, а за тим крах Версальсько-Вашингтонської системи мирних договорів.
  • Початок функціонування таких всесвітніх гігантів політико-економічних відносин як ООН з безліччю структурних підрозділів, Всесвітній банк кредитування, МВФ, Лондонський клуб, Паризький клуб підприємців та багато інших, що передбачало розвиток міжнародної економіки.
  • Побудова системи корпорацій, які дуже швидко ставали монополіями в різних сферах діяльності і в майбутньому визначали напрямок всієї світової політики.
  • Розширення сфери торгівлі на міжнародному рівні.
  • Створення самостійних фінансових інвестиційних одиниць.

Найбільш швидкими темпами в економічних відносинах розвивалися ті країни, чиї керівники розуміли важливість тенденції відкритості і готовності до взаємовигідної взаємодії з іншими країнами. Процеси міжнародного бартеру і купівлі – продажу дозволяли країнам розвивати економіку та інфраструктуру з блискавичними темпами, коли до цього мали природні процеси того часу.

Предмет міжнародної економіки та методологія її дослідження

Виходячи з визначення «світова міжнародна економіка», яке було наведено вище, можна сказати, що це наука, що займається вивченням і прогнозуванням взаємин різних економічних суб’єктів. Це і відносини фінансування та інвестування, і купівлі – продажу, і товарного бартеру, і зміни, що стосуються факторів виробництва.

Як і будь-яка наукова дисципліна, міжнародна економіка та міжнародні відносини має окремий предмет вивчення, який так само включається в якості складової частини, і включається в одну з підсистем економічної теорії. У порівнянні з предметами інших дисциплін, предмет економічної теорії щодо самостійний, що випливає з його специфіки. Безпосередньо предметом цих різних торгових операцій виступають: укладення домовленостей, тенденції в відносини між країнами Європи та світу. Часто буває так, що дуже схожі за своєю суттю процеси мають абсолютно різну специфіку, якщо вони відбуваються в різних куточках планети. Наприклад, бартерні процеси і укладення домовленостей, скажімо. У Південній Африці або країнах Дикого Сходу в корені відрізняється від американської або європейської моделі. Міжнародна економіка країн об’єднувала їх. Так само значним аспектом є той, який визначає масштаби процесів, що протікають. Вони можуть бути локальними (всередині країни) або міжнародними.

Якщо говорити про мікроекономіці, то вона розглядає в якості товарів будь-які речі, які були зроблені на місцевому (державному) ринку і являють собою хоч якусь цінність, мають цінову вартість. У сфері ж торгівлі, здійснюваної на міжнародному рівні, товари прийнято класифікувати на кілька категорій. Йдеться про торгованих і не торгуються товари. Часто на зовнішній ринок виводиться відносно не високий відсоток торгованих товарів, так як вони мають дуже низьку конкурентоспроможність.

Якщо міркувати про принципи, з яких виходить мікроекономіка, то необхідно позначити, що перебіг економічних процесів всередині окремо взятої країни виходить з відносно рівною конкурентоспроможності фірм – виробників.

Державою часто проводяться різні заходи, спрямовані на регулювання антимонопольних процесів, що дозволяє компаніям триматися на плаву, і не йти з ринку, будучи пригніченими іншими економічними гігантами. Компанії, які виробляють свої товари для місцевого споживчого кола (тобто, для громадян своєї ж країни), як правило, не користуються підтримкою держави і самостійно реалізовують свої права на внутрішньому ринку. Їх обов’язком лише є підпорядкування законам держави в тій мірі, що не передбачає вживання заходів, що йдуть в розріз з державними законами.

Предметом мікроекономіки є вивчення перебігу економічних процесів по всій території країни, вивчення їх окремих аспектів в кожному окремо взятому регіоні та області. Це забезпечує стабільну систему функціонування економічних процесів необхідними інформаційними ресурсами.

Якщо говорити про економічні процеси всередині окремо взятої країни, то слід розуміти, що такі процеси регламентуються одними і тими ж поточними законами і однієї національною валютою. Якщо частина країни має власну валюту, то це вже специфіка, яка визначає суверенітет регіону і вимагає особливого підходу до його вивчення.

Залучення числа національних валют у світовій економіці прямо пропорційно числу країн, які залучені в міжнародні економічні процеси.

Поняття споживчого попиту і виробничого пропозиції в системі міжнародної економіки

У категорії «міжнародна економіка та міжнародні відносини» існує досить широке трактування даних понять. Під сукупним попитом і пропозицією слід розуміти абстрактні обсяги, що визначають можлива кількість товарів, які будуть продані. Споживчий попит залежить від встановлюваних цін на товари, які, в свою чергу, випливають з ряду таких факторів, як ціна сировини, потрібного для виготовлення продукції, платоспроможність населення регіону, особливості державної політики в сфері економіки і розвитку приватного підприємництва, запитання тих чи інших товарів в даному суспільстві і т. д.

Під сукупним попитом розуміють кількість виробленого фірмою товару, який імовірно буде проданий на споживчому ринку при обліку існуючих цін. Такий вид попиту визначається кількома факторами. Якщо мова йде про попит всередині країни, то він визначається характеристиками національно споживчого ринку. Розглядати ж закордонний попит варто виходячи з потреб контингенту тієї країни, куди буде імпортовано товар. Часто сукупний попит диктується іноземними інвесторами.

Під сукупною пропозицією розуміється кількість товарів, що може бути зроблено виробниками і запропоновано для широкого кола споживачів. Світова економіка і міжнародні економічні відносини ці два поняття дуже тісно між собою пов’язують. Існування їх окремо не можливо в принципі.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Комерційна концесія