Міжбанківські розрахунки: визначення

Визначення міжбанківських розрахунків

Міжбанківські розрахунки – це фінансові операції, що здійснюються банками в результаті економічної взаємодії, які передбачають здійснення розрахунків і платежів за дорученням одного з банків за рахунок іншого. Ця система організації платежів здійснюється шляхом відкриття кореспондентських рахунків між установами, щоб забезпечувати виконання грошових вимог або зобов’язань, а також забезпечувати економічні зв’язки, які з’являються між банківськими структурами.

Між Нацбанком і комерційними банками ці розрахунки здійснюються в обов’язковому порядку. А між комерційними банками – на добровільній основі.

Основне завдання міжбанківських розрахунків – забезпечити необхідну кількість грошей для виконання операцій і обслуговування клієнтів, в разі, якщо власних активів недостатньо.

Кореспондентські рахунки відрізняються за принципом централізації чи децентралізації.

Централізовані кореспондентські рахунки – ті, що відкриті в Нацбанку, на них відображаються фінансові операції, що здійснюються комерційними банками між собою.

Децентралізовані кореспондентські рахунки – це внутрішні рахунки, які комерційні банки відкрили, минаючи Нацбанк.

Види міжбанківських розрахунків

МБР прийнято здійснювати наступними методами:

Прямі кореспондентські відносини

Являють собою договірні відносини між двома або кількома комерційними банками про здійснення платежів і розрахунків, про надання кредитів, наданні інвестиційних та інших послуг. Кореспондентські відносини зазвичай супроводжуються відкриттям взаємних рахунків або в односторонньому порядку.

Розрахунки через розрахунково-касові центри

В Україні розрахунки здійснюються в основному через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунково-касових центрах – структурні підрозділи Нацбанку. Це дозволяє чітко простежити і розмежувати функції контрагентів і посередників при платежі і їх відповідальність.

Для цих цілей кожна кредитна організація, що має ліцензію на здійснення банківських операцій, відкриває за місцем свого знаходження один кореспондентський рахунок в підрозділі розрахункової мережі Нацбанку.

На кореспондентському рахунку знаходяться власні гроші банку, статутний, резервний, страховий та інші фонди.

Через кореспондентські рахунки в Нацбанку здійснюються такі операції:

 

  • – кредитні, касові, розрахункові операції клієнтів;
  • – функціонує міжбанківський ринок цінних паперів, міжбанківських кредитів і депозитів, а також касові операції з емісійним банком;
  • – операції самого комерційного банку.

 

Розрахунки через клірингові структури

Кліринг – система економічних відносин, при яких грошові претензії (дебіторська заборгованість) учасників погашаються їх же грошовими зобов’язаннями (кредиторська заборгованість) без використання реальних грошей або з їх мінімальним використанням. Тобто, це залік взаємних вимог і зобов’язань.

До цього виду міжбанківських розрахунків вдаються для зменшення ризиків, пов’язаних з цими розрахунками, а також для зменшення потреби комерційного банку тримати великі резерви в Нацбанку.

Переваги клірингу складаються в концентрації розрахунків, зменшенні їх оборотів, схоронності готівкових коштів, в результаті чого збільшується рівень рентабельності і ліквідності банків-кореспондентів.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Євровалюта: визначення