Більшість господарських операцій (придбання основних засобів, покупка / продаж цінних паперів, лізинг, отримання / погашення банківських кредитів, аналіз інвестиційних проектів і ін.) Породжують грошові потоки. Здійснення цих операцій супроводжується безліччю виплат і надходжень грошових коштів, утворюючи грошовий потік, розподілений у часі.
У зв’язку з цим в процесі управління фінансами підприємства виникає необхідність в проведенні спеціальних розрахунків, пов’язаних з рухом грошових потоків у різні періоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей в часі. Концепція такої оцінки базується на тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутку, що склалася на фінансовому ринку, в якості якої виступає ставка позичкового відсотка або норма прибутковості по державних цінних паперів.
З принципу тимчасової вартості грошей (Time Value of Money, TVM) випливає два важливих наслідки:
необхідність врахування фактора часу, особливо при проведенні довгострокових фінансових операцій;
некоректність підсумовування грошових величин, що відносяться до різних періодів часу.
Розглянемо окремі елементи методичного інструментарію вартості грошей.
Відсоток – сума доходу від надання капіталу в борг або плата за користування позиковим капіталом у всіх його формах (депозитний і кредитний відсоток, по облігаціях і векселями).
Простий відсоток – сума доходу, що нараховується до основної суми капіталу в кожному інтервалі, по якій подальші розрахунки не виробляють.
Складний відсоток – сума доходу, що нараховується в кожному інтервалі, яку не виплачують, а приєднують до основної суми капіталу (вкладу) в подальшому платіжному періоді.
Процентна ставка – питомий показник, відповідно до якого в установлені строки виплачують суму відсотків в розрахунку на одиницю капіталу (вкладу). На практиці процентна ставка виражає співвідношення річної суми процентного доходу до обсягу основного боргу.
Майбутня вартість грошей (Future Value, FV) – сума вкладених в даний момент грошових коштів, в яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням обраної процентної ставки.
Справжня вартість грошей (Present Value, PV) – сума майбутніх грошових коштів (вкладу), наведених з урахуванням конкретної процентної ставки на цей момент часу.
Нарощення вартості (компаундінг – compounding) – процес перерахунку реальну вартість грошових коштів (вкладу) в їх майбутню вартість в конкретному періоді часу шляхом додавання до первісної суми нарахованої величини відсотка.
Дисконтування вартості (discounting) – процес приведення майбутньої вартості грошових коштів (вкладу) до їхньої справжньої вартості шляхом виключення з майбутньої суми відповідної величини відсотка (дисконту). За допомогою такої фінансової операції досягають порівнянності поточної вартості майбутніх грошових потоків.
Період нарахування – загальний період часу, протягом якого здійснюють процес нарощення або дисконтування грошової суми (вкладу).
Інтервал нарахування – це мінімальний період, по закінченні якого відбувається нарахування відсотків.
Декурсівних спосіб нарахування відсотків – спосіб, при якому відсотки нараховуються в кінці кожного інтервалу нарахування. Їх величина визначається виходячи з величини наданого капіталу. Відповідно, декурсівних процентна ставка являє собою виражене у відсотках відношення суми нарахованого за певний інтервал доходу до суми, наявної на початок даного інтервалу.
Антисипативному спосіб (попередній) нарахування відсотків – це спосіб, при якому відсотки нараховуються на початку кожного інтервалу нарахування. Сума процентних грошей визначається виходячи з нарощеної суми. Процентною ставкою буде виражене у відсотках відношення суми доходу, що виплачується за певний інтервал, до величини нарощеної суми, отриманої після цього інтервалу. Обумовлена таким способом процентна ставка називається обліковою ставкою, або антисипативному відсотком.