Механізм регулювання валютних курсів

Регулювання валютного курсу – підтримання на стабільному рівні курсу однієї валюти по відношенню до іншої, або зміна цього курсу без різких стрибків, які будуть негативно позначатися на економічному стані бізнесу в країні. Регулювання валютного курсу проводиться різними методами. Перш ніж розглянути і проаналізувати їх, введемо поняття валютного режиму.

Валютний режим – це підтримка стійкого відносини обмінного курсу грошей. Не плутайте валютний режим з простим виразом «ціна грошей», тут акцент ставиться саме на обмінну операцію, обмінна ставлення однієї грошової одиниці до іншої.

Щоб перейти до огляду методів валютного регулювання, ми спочатку детально розглянемо основні види валютних режимів.

Види валютних режимів, які виділяються економікою на сьогоднішній день

Режим плаваючого курсу підходить для валют, які вільно конвертуються одна в іншу. Плаваючий курс – це різні курси на біржі, які проходять безліч змін протягом дня.
Режим повної прив’язки починає працювати в тому випадку, коли у однієї країни валюта не відноситься до числа вільно конвертованих. В результаті, для забезпечення економічної стабільності і можливості виходу на світовий ринок, такі країни повинні прив’язувати свої валюти до конвертованих валют. Так, наприклад, країна Еквадор прив’язала свою валюту до долара, подібних прикладів можна навести безліч по всьому світу.

Режим фіксованого курсу. Даний режим встановлює Центральний Банк держави, якщо валютна система здатна собі таке дозволити. Згідно фіксованим курсом, обмін грошових валют в банку можна провести лише за вказаною Центральним Банком ставкою. На даний момент Центральний Банк України перейшов на плаваючий курс, тобто обмін буде відбуватися по біржовому відношенню рубля до долара на час проведення обмінної операції.

Режим валютного коридору відрізняється від режиму валютного курсу тим, що фіксована ставка працює протягом деякого періоду часу, не рівного одних діб, цей період може бути як більше, так і менше 24 годин.

Змінна фіксація відрізняється від фіксованого лише тим, що Центральний банк встановлює курс валютного обміну за поточною ринковою ціною валюти. Відмінність від режиму валютного коридору проявляється в строгому добовому оновленні кодувань.

Спільне плавання – кілька країн одночасно створюють один і той же коридор і плавають там по валютним курсам. Зустрічається досить рідко, але буває популярний для країн з режимом прив’язки.

Це основні валютні режими економіки. Тепер перейдемо до ключової теми заявленого питання: регулювання валютного курсу. Як допоможе нам знання валютних режимів зробити валютний курс більш стабільним, більш фіксованим?

Відразу варто відзначити, що підтримка валютного курсу особливо важливо для фіксованих режимів і аналогічних йому. При режимі прив’язки ця проблема не так небезпечна, але все-таки має місце бути.

Умови, необхідні для регулювання валютного курсу

Які умови повинні бути в державі, щоб валютний курс можна було регулювати і робити це успішно? Перше – достатні резерви. Якщо у держави немає валютних резервів, воно не зможе утримувати курс національної валюти на стабільному, постійному рівні. Виникає в такому випадку справедливе запитання: як поповнювати валютні резерви?

Відповідей на це питання можна привести відразу кілька. В першу чергу – залучення інвестицій з-за кордону. По-друге, зниження відсотка інфляції, унаслідок якого валютні резерви знецінюються. Для зниження інфляції використовується такий поширений механізм як видача кредитів. Людина бере кредит, а потім повертає більшу вартість, ніж було їм взято. Подібні заходи дозволяють забезпечити нормальний валютний резерв і забезпечити, хоча б частково, регулювання поточного валютного курсу.

Друге – відсутність затяжного бюджетного дефіциту, який знищує всю валютну політику держави, спрямовану на економічну стабільність. Незначні дефіцити іноді можуть оздоровити економіку, а ось затяжні послаблять її дуже сильно.

ПОДІЛИТИСЯ: