Методи хеджування (інструменти і стратегії)

Хеджуванням називається метод зменшення фінансового ризику. Він має на увазі організацію системи оформлення термінових контрактів і угод, що враховує можливість зміни валютних котирувань. Основна мета хеджування – запобігання несприятливих наслідків змін валютних курсів.

Інструменти хеджування

Вибір того чи іншого інструменту хеджування залежить від переслідуваних цілей. Залежно від виду інструменту, що використовується в хеджуванні, виділяють чотири механізму зниження фінансового ризику:

1. Із застосуванням ф’ючерсних угод – це спосіб нейтралізації можливого ризику за операціями на товарному або фондовому ринку через проведення зворотних угод з різноманітними варіантами біржових контрактів. Дія механізму зниження ризиків через ф’ючерсні контракти грунтується на тому, що в разі негативних змін вартості активу на момент поставки підприємство-продавець може компенсувати їх в таких же розмірах за допомогою покупки контрактів на еквівалентну кількість активів і навпаки.

2. Із застосуванням форвардних контрактів. Основні характеристики форвардів збігаються з ф’ючерсами, однак, укладення форвардних договорів носить персональний характер оскільки цей вид контрактів не стандартизований. Всі суттєві пункти визначаються за погодженням сторін. При хеджуванні форвардними договорами не допускається зміни учасників угоди без повідомлення контрагента.

3. Із застосуванням опціонів – це механізм компенсації ризиків за операціями з різноманітними активами. Дія цього виду хеджування базується на укладенні угоди з премією (опціоном), яка виплачується за можливість реалізувати або придбати протягом передбаченого опційному терміну обумовлений в контракті актив у певній кількості і за встановленою раніше ціною. При цьому підприємство на власній розсуд приймає рішення про те, чи варто здійснювати купівлю-продаж чи ні, в той час як особи, які уклали ф’ючерсні контракти, зобов’язуються здійснити передбачене в договорі дію.

4. Із застосуванням операції СВОП – має на увазі механізм зниження ризиків за операціями з різноманітними фінансовими активами. Дана операція базується на обміні (придбання-реалізації) певних активів або фінансових зобов’язань для удосконалення їх структури та зменшення ймовірних втрат. У процесі укладення операції СВОП відбувається одночасне укладання двох протилежних контрактів з різними датами виконання. Наприклад, продажу цінних паперів та подальшої її зворотної купівлі через обумовлений термін на встановлених в контракті умовах. Таким чином, хеджування свопом відбувається через формування портфеля форвардних або ф’ючерсних контрактів.

Розрізняють дві базові стратегії зниження ризиків:

Імунізація портфеля – являє собою нейтралізацію фінансових ризиків на один актив спот через оформлення спот угоди на другий актив зі значним рівнем взаємозв’язку цінової чутливості або зворотного позицією по активу з протилежного цінової взаємозв’язком.
Похідні цінні папери (деривативи) – це термінові договори, укладені на біржі або за її межами і засновані на базових фінансових договорах і операціях. До них зараховуються форвардні і ф’ючерсні контракти, опціони і операції своп. Існує великий вибір фінансових деривативів, що дозволяє підібрати відповідний інструмент для будь-якого випадку. При цьому існує можливість укладення складних контрактних угод, які виступають видозміною і одночасним поєднанням декількох простих інструментів.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Дотації: визначення