Метод ЛІФО

Метод ЛІФО – одна з методик бухгалтерського обліку, що застосовується для контролю і обліку товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Розрахунок вартості ТМЗ обчислюється з урахуванням ціни останньої партії (знову виготовленої і надійшла). При цьому товар, який стає на облік останнім, вибуває в першу чергу.

Визначення методу ЛІФО

Метод ЛІФО – спосіб розрахунку нарахованих по депозиту відсотків при вилученні клієнтом певної частини вкладу. Мається на увазі, що кошти вносилися на рахунок невеликими партіями, а сам вкладник знімає лише останні надходження.

Метод ЛІФО – методика, що дозволяє контролювати вартість цінних паперів, що реалізуються інвестиційним фондом. Особливість в тому, що облікова вартість реалізованих активів приймається в якості еквівалента останніх куплених активів (як правило, цінних паперів).

Метод ЛІФО: сутність, особливості застосування та обліку

Слово «LIFO» розшифровується просто – «last in – first out». Це означає наступне – «останній надійшов відправляється в витрата в першу чергу». Іншими словами, ті товари, які надійшли останніми, повинні бути списані в першу чергу (по стоімсті крайней партії) і так далі.

Ще 10 років тому метод ЛІФО користувався найбільшим попитом при оцінці ТМЗ. З його допомогою можна було прибрати з розрахунку собівартість товару, яка була занижена через інфляцію. При цьому сутність методики в тому, що в період активного росту цін в звіті відображаються лише найменші показники. Це можливо, завдяки своєчасному списанню сумарної вартості ТМЗ в рахунок зменшення доходу. Як наслідок, методика ЛІФО дозволяє вирішити проблему відображення в звіті мінімального обсягу прибутку при найбільшому обсязі витрат.

Застосування методу передбачає внесення додаткових параметрів в розділ «Про фінансові результати», а саме поточних витрат на товарно-матеріальні цінності (ТМЦ). Ось чому параметр доходу виявляється менше і максимально наближений до реальних показників. При заповненні балансу помітна тенденція до зниження загальних витрат, так як в документі відображаються залишки товару, купленого за мінімальною собівартістю.

LifoМетод ЛІФО був заборонений до застосування ще в 2008 році. При цьому на більшій частині підприємств він все одно застосовувався для податкового обліку. Суть застосування LIFO в сфері оподаткування передбачає застосування особливої ​​методики обліку ТМЦ за собівартістю продукції. При цьому враховуються товари, які були куплені підприємством останніми. У податковій сфері ця методика актуальна в трьох випадках:

– при списанні в виробничу сферу матеріалів і сировинної складової;

– у разі продажу куплених раніше товарів;

– при реалізації цінних паперів (наприклад, акцій).

Одна з головних проблем – облік із застосуванням методу ЛІФО. Тут потрібно розуміти, що в основі методики лежить таке припущення: ТМЦ підприємства, які в першу чергу йдуть у виробництво (або підлягають реалізації), повинні бути оцінені з урахуванням вартості останнього купленого або виготовленого товару.

Одночасно з цим товарно-матеріальні цінності, які залишаються в запасі на завершення періоду, будуть оцінені за поточною собівартістю перших витрат. При цьому в собівартості проданого товару враховуються витрати на виробництво матеріальних ресурсів, придбаних останніми (за тимчасовими показниками).

В умовах інфляції (активного росту цін) використання методу ЛІФО дозволяє списати найдорожчу продукцію (сировину, матеріали). Такі маніпуляції – шанс для компанії знизити платежі з податку на прибуток за фіксований період часу.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Змішана модель економіки