Лізингові операції

Лізинг означає економіко-правові відносини, які здійснюються при передачі майна в оренду.

Лізингом зазвичай називають операції з оренди на тривалий термін, на підставі договору майна, яке куплено лізингоодержувачем для подальшого його виробничого використання і збереженням за лізингодавцем права власності на майно протягом всього періоду дії договору.

Договором лізингу є документ, в якому лізингодавець бере на себе зобов’язання придбати у власність майно у конкретного постачальника і далі надати лізингоодержувачу це майно на умовах платності, тимчасового володіння і використання.

У разі закінчення строку дії лізингового договору лізингоодержувач має право:

  • Придбати об’єкт договору, узгодивши ціну;
  • Подовжити період дії договору;
  • Повернути об’єкт договору по закінченню терміну.

Компоненти лізингових операцій

1) Об’єктом або предметом виступають різні які не споживаються речі, при цьому предметом не може виступати земельну ділянку або інший природний об’єкт (майно), заборонений до вільного обігу, згідно з державними законами.

2) Суб’єктами є сторони, які безпосередньо причетні до об’єкта договору. Вони бувають непрямі і прямі.

Прямі учасники:

* Лізингодавці – це суб’єкти лізингу, які отримують майно в особисту власність з метою здійснення лізингових операцій, і передають його на основі платності у тимчасове володіння на встановлений строк та під умови обумовлені в договорі.

* Лізингоодержувачі – це особи, що зобов’язуються прийняти об’єкт лізингу згідно з договором за плату, на визначений термін і умови, щоб тимчасово володіти і користуватися ним.

* Постачальники – це продавці, які продають лізингодавцю майно (об’єкт лізингу) в зазначений термін згідно з договором купівлі-продажу.

Непрямі учасники:

– Банки (комерційні та інвестиційні), які виступають гарантами і кредиторами угод;

– Компанії зі страхування;

– Фірми, що надають консалтингові послуги;

– Посередницькі компанії, які беруть участь у здійсненні лізингових операцій.

3) Строком дії договору називається період лізингу. Визначаючи період дії договору лізингу необхідно враховувати:

  • Термін експлуатації обладнання;
  • Термін його амортизації;
  • Цикл появи дешевої аналогічної угоди;
  • Динаміку інфляції;
  • Кон’юнктуру на ринку позикових капіталів і його розвиток.

4) Збори. У разі короткострокового і середньострокового лізингу сума буде прямо залежати від кон’юнктури на ринку орендованих товарів, якщо ж лізинг довгостроковий, то тут проводять обґрунтовані розрахунки.

Елементи платежів за лізинговим договором:

  • амортизація;
  • Плата за ресурси для проведення операції;
  • Лізингова маржа;
  • Премія за ризик.

5) Послуги за договором лізингу. Бувають технічні – послуги з транспортування об’єкта лізингу, і консультаційні послуги, які допомагають вирішити питання оподаткування лізингових операцій.

Класифікація лізингових операцій та лізингу

Лізингові операції бувають таких видів:

1. Відповідно до кількості сторін

Прямий лізинг, коли власник майна сам здає предмет в лізинг (двостороння угода);
Непрямий лізинг, коли майно передається через посередника (багатосторонній договір)

2. Відповідно до типу майна

  • Лізинг рухомого майна;
  • Лізинг нерухомого майна;
  • Лізинг майна, яке вже було в експлуатації.

3. Відповідно до ступеня окупності

  • З повною окупністю (за весь період дії договору виплачується повна вартість майна);
  • З неповною окупністю (за весь час дії договору виплачується частина вартості майна).

4. Згідно з умовами амортизації

  • З повною амортизацією (виплата всієї вартості);
  • З неповною амортизацією (виплата частини вартості).

5. Відповідно до рівнем окупності і умов амортизації

Фінансовий лізинг – орендар за весь час дії договору виплачує повну вартість майна;
Оперативний лізинг – майно можна здавати на менший термін його періоду амортизації.

Етапи організації лізингових операцій:

1. Встановлення відносин між підприємствами, які зацікавлені в придбанні майна на умовах лізингу, і виробником (продавцем) даного майна. Ці суб’єкти повинні домовитися про ціну, умови поставки майна, його технічних і економічних характеристиках і в результаті підписати відповідний документ.

2. Підприємство, тобто лізингоодержувач, провівши аналіз ринку лізингових послуг, і виявивши оптимальну лізингову компанію, звертається до неї, щоб придбати необхідне обладнання. При цьому підприємство подає заявку з необхідними характеристиками обладнання і власними даними.

3. Лізингодавець проводить аналіз і вивчення заявки. Якщо його все влаштовує, вони укладають угоду і підписують лізинговий договір, в якому прописують всі важливі моменти.

4. Лізингова компанія виробляє покупку майна у виробника на підставі укладеного договору купівлі-продажу, тим самим стаючи власником.

5. Відбувається страхування лізингової операції лізингодавцем.

6. Виплата платежів по лізингу в обумовлені терміни.

7. Придбання майна у власність лізингоодержувачем, або ж його повернення.

Лізингові операції мають тенденцію до розвитку через наявність переваг.

Лізингодавець (банк) в лізинговій операції матиме переваги у вигляді:

  • Розширення сфери вкладення банківського капіталу;
  • Податкові пільги;
  • Додаткові контакти з виробниками майна.

Лізингові операції мають свої ризики:

1) Діловий – ризик в сфері маркетингу, прискорене моральне старіння предмета операції, ціновий ризик, неможливість подальшого використання.

2) Фінансовий – ризик неотримання платежів, процентний, валютний ризик, незбалансована ліквідність.

Посилання на основну публікацію